Перший Нац.ональний театр Укра.ни. Створений у Ки.в. 1917 року за Центрально. Ради. Б.ля його колиски стояли найвидатн.ш. д.яч. культури. Прямим родоводом пов’язаний з Корифеями укра.нсько. сцени, адже новий колектив закладено на основ. Народного театру п.д орудою Панаса Саксаганського. Очолили його Олександр Корольчук та Борис Романицький, учень велико. артистки Мар.. Заньковецько., котра на той час вже була живою легендою. Оп.кувалася молодим театром, його життям та проблемами. На постановки запрошено найвидатн.ших режисер.в Панаса Сакса ганського, Леся Курбаса, Олександра Загарова. У 1923 роц., на в.дзнаку 40-р.ччя сцен.чно. д.яльност. Мар.. Заньковецько. театров. присво.но .. .м’я.

Гастролюючи з 1923 р. м.стами й селами Укра.ни, а дал. працюючи в Запор.жж., Перший Нац.ональний Укра.нський театр .м.. Мар.. Заньковецько. здобув повсюдну популярн.сть . прихильн.сть глядача. Саме в ц. роки загартувалася його творча концепц.я, яка залиша.ться непорушною вже 88 л.т, п.дтверджена велетенським репертуаром та мистецькими здобутками.

Кредо театру – глибокий нац.ональний зм.ст . культура св.тового р.вня – н.коли не було зраджене, вт.лене в безл.ч. вистав, де пошук нових форм ур.вноважу.ться збереженням традиц.й.

П.д час друго. Св.тово. в.йни заньк.вчани працювали в м.стах Сиб.ру: Тобольську, Омську, Новокузнецьку. Дв. творч. фронтов. бригади обслуговували б.йц.в передових в.йськових з'.днань.

З пере.здом у 1944 роц. до Львова, розпочалася чи не найважлив.ша стор.нка б.ограф... П.д дахом незр.внянного Скарбк.вського театру, ст.ни якого стали б.льш, н.ж р.дними, в неповторн.й культурн.й аур. Львова, заньк.вчани зд.йснили ун.кальну р.ч: по.днали у сво.й творчост. кращ. зразки галицько. та сх.дно-укра.нсько. театральних шк.л, створивши новий тип сучасного актора. Тут зд.йснено ряд класичних та сучасних постановок, вдалих першопрочитань драматург.. й прозових твор.в, як. ув.йшли до .стор.. в.тчизняного мистецтва, визначили колективу ч.льне м.сце серед ус.х сцен кра.ни.

Центром духовного життя Львова театр був . в 60-х, роках „оттепел.”, . п.д час застою . .деолог.чних репрес.й, . в змаганнях за в.дновлення укра.нсько. державност. .

Творч. зац.кавлення Заньк.вчан мають надзвичайно широкий д.апазон: в.д твор.в нац.онально. та св.тово. класики, сучасно. в.тчизняно. та заруб.жно. драматург.. – до .мен, певного часу заборонених, . малов.домих назв. Жанрове розма.ття та багатство заньк.вчансько. аф.ш. виг.дно вир.зняються нав.ть серед р.внозначних колектив.в, сьогодн. в н.й – 50 позиц.й.

Театр .мен. Леся Курбаса створений у 1988 роц. Володимиром Кучинським та групою молодих актор.в, котр., як . видатний укра.нський режисер Лесь Курбас з. сво.ми колегами у 1918 роц., в.дчули потребу "..вернутися прямо до себе, ..сказати щось нове, . тому, т.льки тому, створити театр.
В.д часу свого заснування Театр .мен. Леся Курбаса перер.с в один з найб.льш в.домих театральних колектив.в, як в Укра.н., так i за .. межами. Вистави театру "Благодарний Ерод.й" за Григор..м Сковородою, "М.ж двох сил" за Володимиром Винниченком, "Апокрифи" за Лесею Укра.нкою, "Сни" та "Забави для Фауста" за Федором Досто.вським, "Хвала Еросу" та "Silenus Alcibiadis" за Платоном, "Марко Проклятий або Сх.дна легенда" за поез.ями Василя Стуса г.дно репрезентували Укра.ну та здобули висок. нагороди на численних м.жнародних театральних фестивалях. Театр першим зд.йснив сцен.чн. постановки д.алог.в Григор.я Сковороди, Платона, поез.. Василя Стуса . драматичних поем Л.ни Костенко.
Театр .мен. Леся Курбаса за короткий терм.н зм.г стати одним з кращих в Укра.н., при тому, що час становлення колективу припав на складний пер.од в укра.нськ.й .стор... Театр неодноразово бував з гастролями в Ки.в., Харков., Симферопол., Одес., Севастопол., Керч., .вано-Франк.вську, Черн.гов., Микола.в., Черкасах та .нших м.стах Укра.ни.
Високий художн.й р.вень постановок цього театру засв.дчують численн. .ран-пр. та нагороди на престижних м.жнародних фестивалях: Золотий Лев (1989, 1994, 2000), Чех.вський фестиваль (Москва, 1996), Слов'янський в.нець (Москва, 1997), С.б.у (Румун.я, 1998), Контакт (Польща, 1998), Бутр.нт. (Албан.я, 2001), Херсонеськ. .гри (1994, 2001), Боспорськ. агони (2001, 2002), Стоб. (Македон.я, 2002) та .нш.. Театр став першим лауреатом прем.. Василя Стуса. Весь цей час театр працював як ун.кальний методолог.чний центр, опанував . розробив цикл театральних методик та трен.нг.в акторсько. психоф.зики, пластики, голосу, пров.в сер.ю сп.льних проект.в з Робочим центром .жи Гротовського (.тал.я), Школою драматичного мистецтва Анатол.я Вас.ль.ва (Рос.я), Осередком театральних практик Влодз.межа Стан.вського (Польща), Саратозький м.жнародний театральний центр (США), проводив цикл лекц.й та майстерклас.в в Йельському, Колумб.йському, Пенсильванському та .нших ун.верситетах та театральних школах США.
Критика назива. цей колектив ун.кальним театральним явищем, бо в.н повернув укра.нськ.й сцен. .нтелектуальний престиж, створив свою методолог.чну школу . по.днав багатогранну сцен.чну практику з процесом п.знання Людини.

вул. Курбаса, 3
тел.: +38 (0322) 72-78-10
         +38 (0322) 79-86-57

Обласний театр ляльок
  музей ляльок" hspace="0" width="160" height="120" align="i" />

Народився Льв.вський театр ляльок 15 кв.тня в 1946 роц.. Першим в ньому поселився .васик-Телесик . так йому сподобалося, що впродовж 50 рок.в його .м'я не сходить з аф.ш, а сам в.н став емблемою театру. Щоб самому не нудьгувати .васик запросив в театр геро.в казок всього св.ту. Поселилися у нас „Коза-дереза” . „Пан Коцький”, „Фарбований лис” . „Коник-горбунок”, „Бурат.но” . „Медвеженок Р.мт.мт.”, „Сн.жна королева” . „Дик. лебед.”, „Р.кки-т.кки-тав.” . „Дочка .нд..”, „Солом'яний бичок» . «Порося Цок», «Золоте курча” . багато .нших.

Геро. понад 200 вистав театру радували наших маленьких глядач.в. Дорослих також не забували - подарували .м „Н.ч п.д Р.здво” М.Гоголя, „Б.да в.д н.жного серця” В.Сологуба, „Мадемуазель Н.туш” Г.Мельяка . А.М.лло, „Ловите мить усп.ху” Ловите мить усп.ху"К.Рижова , „Л.вша” за Леськовим . .ншими спектаклями.

Щор.чно понад 200 тисяч д.тей . дорослих аплодують нашим казковим героям. Це б.льше, н.ж серед вс.х театр.в Львова.

Театр . учасником багатьох М.жнародних . Всеукра.нських фестивал.в, огляд.в, конкурс.в, володарем поважних нагород. Лише останн.м часом вистава„Р.мт.мт.” отримало Гран-пр. на VII М.жнародному фестивал. в м. Ломже (у 1994 р.), а „Дик. лебед.” нагороджен. медаллю на XV М.жнародному фестивал. в м. Бельсько-бяла (у 1991 г.).

Багато ц.кавих под.й в.дбулися в нашому театр. за 50 рок.в, . ще б.льше - попереду. Тепер ми святку.мо сво. перше п'ятдесятир.ччя. А ск.льки .х ще буде! Адже театр ма. початок, а к.нця у нього не буде, бо завжди з нами будете Ви, наш. дорог. глядач..

У театр. знаходиться музей ляльок, експонати якого в.дв.дувач. театру можуть оглянути безкоштовно, а також стенд з дитячими малюнками ”.

Льв.вський театр - студ.я естрадних м.н.атюр ". люди, . ляльки" створений у вересн. 1990 року за .де.ю Олега Новохацького. Створюючи цей ориг.нальний колектив Олег Новохацький прагнув розширити рамки лялькового жанру, створити вистави, як. б зац.кавили . д.тей, . дорослих. У сво.х виставах використову. нов. засоби виразност. коли лялька живе у трим.рному простор., як . драматичний актор зд.йсню.ться контакт .з глядачем на к.лькох р.внях сп.лкування: в.д актора, в.д образу, в.д ляльки.   

Театр працю. для широкого кола глядач.в. Пошук та створення ориг.нально. п'.си стало принциповим положенням репертуарно. пол.тики. За 9 рок.в Олегом Новохацьким зд.йснено 16 постановок для найменших глядач.в, школяр.в та дорослих .  

Театр неодноразово брав участь у м.жнародних фестивалях м. Р.вне (1992 р.), "Золотий Телесик", "Золотий Лев -96" м. Льв.в, ".нтерлялька-98" м. Ужгород. Уваз. м.жнародного жюр. було запропоновано вистави "Топ-топ-шоу", "Журавлине п.р'я", "Теремок", як. в.дзначено дипломами лауреат.в та призами.

вул. Фредра, 6
тел.: +38 (0322) 74-00-25