Льв.в належить до давн.х, але не найстар.ших город.в Галицько. земл.. До часу його постання .снував вже знаний сво.м .сторичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях тепер.шнього Львова менш. укр.плен. городи так., як П.дгородище, Завад.в, Грибович., Страдч, Щекотин, Домажир, Рок.тна та .н., розташован. на горбах Розточч чи на схилах п.вн.чного берега Под.лля. Археолог.чн. знах.дки св.дчать, що в найближч.й околиц. здавна були як.сь осел., але на терен. давнього м.ста не знайдено н.яких пам'яток, як. говорили б про .снування пост.йно. до.сторично. осел..

Засновником Львова був галицький король Данило Романович. Побудова цього м.ста близько 1250 р. вказу. на те, що його зродили в перш.й м.р. потреби в.йськово-стратег.чн., оборона галицьких волод.нь в.д татарських наб.г.в, а також господарськ., необх.дн.сть створення нового торг.вельного центру на шляху з Побужжя . Наддн.прянщини до Наддн.стрянщини, п.сля занепаду Звенигорода.

Сл.д зазначити велике орган.зац.йне чуття засновника м.ста, що так ум.ло п.дшукав м.сце п.д будову нового м.ста, саме на стику Розточчя . Под.лля, що д.лять Сх.д в.д Заходу (басейн Дн.пра . Дн.стра в.д басейну В.сли), а одночасно у воротах, кр.зь як. проходить шлях .з сх.дно. у зах.дну .вропу, з Чорномор'я у Прибалтику.

.стор.я

Льв.в пройшов з галицькою землею ц.лу .сторичну долю, зазнавши нераз страшних потряс.нь. Його зовн.шн. обличчя, житт.вий прост.р, чисельний та нац.ональний склад, зайняття та культура його мешканц.в м.нялися не т.льки п.д впливом ходу стор.ч, але й п.д впливом тих .сторичних безнастанних зм.н, що тут наставали впродовж 700-р.чного .снування м.ста.

Так, в.д 1250 до 1340 рр. Льв.в був княжим м.стом галицького княз.вства п.д волод.нням Романович.в. В роках 1340-1349, коли вимер р.д Романович.в, ним править во.вода Дмитро Детько, як нам.сник литовського князя Любарта, пот.м – польський король Казимир (1349-1370 рр.). В цей час (1356 р.) м.сто одеримало Магдебурське право. В 1370 роц. перейшов Льв.в п.д угорське правл.ння, яке виконував в.д 1372 по 1379 р. Володислав Опольський з шлезько. л.н.. Пяст.в, пот.м угорськ. урядники, а в роках 1385-1387 знов Володислав Опольський. В .нтервал. 1387-1772 рр. Льв.в знаходиться п.д волод.нням Польщ., а дал., як столиця Галичини . Володимир.., п.д владою Австр.. (до 1914р.). Революц.йн. под.. 1848 р. в .вроп. збудили пол.тичну та культурну активн.сть укра.нц.в. У травн. цього року у Львов. було засновано Головну Руську Раду – першу укра.нську пол.тичну орган.зац.ю та надруковано першу газету укра.нською мовою "Зоря Галицька". У 1868 р. у Львов. виникло товариство "Просв.та", яке невдовз. вкрило мережею читалень всю Галичину. Створене 1873 р. товариство .м.Т.Шевченка, реорган.зоване у 1892 р. в наукове, розгорнуло досл.дницьку д.яльн.сть в галуз. укра.нознавства. В.д 3 вересн. 1914 року до 22 червня 1915 року, в час. рос.йсько. окупац.. був центром Галицького губернаторства, а пот.м знов переходить до Австр.., де залиша.ться до .. розпаду. 1 листопада 1918 р. В.йськовий Ком.тет, очолюваний Дмитром В.товським, захопив владу у Львов., а 9 листопада цього ж року було проголошено ЗУНР (на чол. уряду став Кость Левицький). 21 листопада 1918 р. Льв.в зайняли польськ. в.йська. Р.шенням Ради амбасадор.в з 14 березня 1923 року Льв.в . Галичину остаточно передано Польщ., в як.й в.н став столицею Льв.вського во.водства аж до н.мецько-польсько. в.йни 1939 року. М.жво.нний пер.од позначений наростанням укра.нського визвольного руху. Консол.дуються нац.ональн. пол.тичн. парт.., колишн.м кер.вником стр.лецтва полковником .вгеном Коновальцем створю.ться п.дп.льна Укра.нська В.йськова орган.зац.я. На .. баз. в 1929 р. поста. Орган.зац.я Укра.нських Нац.онал.ст.в. Внасл.док пакту Молотова-Р.ббентропа у 1939 р. Зах.дну Укра.ну було при.днано до Радянського Союзу. З 23 вересня 1939 по 30 червня 1941 р. Льв.в був обласним центром Льв.всько. област. в склад. УРСР. П.сля приходу збройних сил н.мецько. арм.., 30 червня 1941 Степан Бандера проголосив в.дновлення укра.нсько. державност. у Львов., та утворення Укра.нського Державного Правл.ння на чол. з Я. Стецьком. П.сля арешту член.в УДП 1 липня 1941 р. н.мецьким командуванням було проголошено прилучення Галичини, як окремого дистрикту, до Генерального Губернаторства . Льв.в став столицею Галичини. З моменту окупац.. на територ.. Галичини зароджу.ться рух опору. У 1942 р. окрем. розр.знен. збройн. формування орган.зовуються в регулярну Укра.нську Повстанську Арм.ю п.д командуванням генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Керуючись .де.ю незалежно. Укра.ни, УПА воювала як проти фашистсько. Н.меччини, так . проти Радянського Союзу. 27 липня 1944 р. радянськ. в.йська здобули Льв.в . в.н знову став обласним центром в склад. УРСР. У травн. 1989 р. – створю.ться Народний Рух Укра.ни, Льв.в ста. одним з перших в Укра.н. осередк.в видання демократично. преси. Вийшла з п.дп.лля Укра.нська Греко-Католицька Церква, в.дродилася . Укра.нська автокефальна православна церква. Комун.стична влада в рег.он. фактично була л.кв.дована в 1990 р. внасл.док перемоги на виборах до Верховно., обласно., районно. . м.ських рад представник.в демократично. опозиц... 14 кв.тня 1990 року В'ячеслава Чорновола обрано головою Льв.всько. обласно. ради, а з 1991 року, п.сля утворення незалежно. Укра.нсько. держави Льв.в став обласним центром Льв.всько. област. . водночас центром укра.нського нац.онального в.дродження.