Розд.ли I, II

Стаття 1.

Укра.на . держава укра.нц.в, як. спов.дуют свою суверенн.сть, незалежн.сть в.д оковито. . росийского газу, демократичн.сть у вибор. ч.льних урядник.в . ж.нки.

Стаття 2.

Суверен.тет Укра.ни поширю.ться на вс. .. городи, клумби, пляж., комини . пляци п.д забудову. Укра.на . держава, як невгрижене ябко, тобто юн.тарна.
Сьвят. терени Укра.ни в рамцях накраяних кордон.в . нашими на в.ки в.чн.. Ам.нь.

Стаття 3.

Людина, нав.ть якщо вона й не . галичанином з яко.сь Божо. примхи, .. житт. . здоров'., честь . горд.сть, право бути непобитим на м.л.цейськ.м постерунку чи п.сля футболу визнаютьс. в Укра.н. найгарантован.шою соц.вальною варт.сн.стю. Держава, як то не см.шно, в.дпов.да. перед людинов за свою д.яльн.сть чи безд.яльн.сть.

Стаття 5.

Укра.на . республ.кою, хоть . не вс. знают що то . за цимес.
Головним начальником . владарем в Укра.н. . народ, якого правди сила, що вгору йде. Народ сам тего не в.даючи чинит владу безпосередньо . через сво. демократичн. органи. Н.хто не може купити соб. державну владу. А хто може – най ся под.лит з народом.

Стаття 10.

Державнов мовов в Укра.н. . укра.нска. Вс. решта мови не г.рш., але наша л.пша, бо ми . титульна нац.я . нема на то ради. Прец.нь в Укра.н. да.ться гваранц.я, щоби кождий м.г балакати по сво.му, . нав.ть, по росийски, хоть то . паскудство. А ще наша держава позволя. вивчати инш. р.жн. мови, як. не кождий зрозум.. в Карпатах чи на Волин., але якими балакають тамка, де ми заробля.м грош. на прожиття тутка.

Стаття 11.

Держава збира. докупи . галичан, . закарпатц.в, . буковинц.в, . волиняк.в, . полтавчан . подоляк.в, щоби нагадати .м, що вони з д.да прад.да вродилис. укра.нцями, про що записано в паспорт. . инших р.жних аусвайсах . метриках..

Стаття 12.

Укра.на дба. про укра.нц.в, як. знайшли грош. ви.хати з наших благословенних терен.в, але теперка дуже тужать за материзною, хоть . сидять при грошах. Але держава не ма. грошей, щоби .м аж так помогти.

Стаття 13.

Земля, . всьо, що лежит п.д ногами, астматичне пов.тр., вода в р.чках, возерах, ставках, морях, кранах, фл.шках . ф.л.жанках, як. . на наших теренах – . нашими до само. смерти. Кождий наш чолов.к, хоть . нехрист ма. право спользувати природн. воб’.кти, але щоб нам с. троха лишило.

Стаття 14.

Земля . основним нац.вональним здобутком . хто на ню посягне – д.стане по загребущих пальцях, захланн.й голов. . сиромудр.й срац. по саму Тузлу.

Стаття 15.

Кождий порядний укра.нец ма. право пащекувати на владу в.д щирого серц. . на повну губу, бо в нас цензура суворо заказана. Жадна .деволог.я не годна визнаватис. державов як за б.льшовик.в, бо то . встид . ганьба.

Стаття 17.

Боронити Укра.ну з П.вноч. . Сходу, Заходу . П.вдня мают Збройн. Сили Укра.ни, але .м браку. солярки. Тож кожний укра.нець, що може тримати в рука. зброю, повинен .. мати в сховку . регулярно чистити кр.са, шмайсера чи маш.нгвера, бо вороги не сплят, а пантруют по периметру кордону. А ще кожний укра.нець ма. право бути м.л.ц.янтом . прапорщиком – се .го суверенне право.

Стаття 20.

Державними символами Укра.ни . Державний Прапор Укра.ни, Державний Герб Укра.ни . Державний Г.мн Укра.ни. А ще Франц-Йосиф, але в.н вже давно вмер, через те до него не вс. с. признают.
Державний Прапор Укра.ни – фана з двох р.вненьких смужок синего . жовтого кольор.в. . не дай вам Боже перевернути його догори дригом!
Державний Герб Укра.ни . – Знак Княжо. Держави Володимира Великого . УПА – тризубец, а не виделець.
Державний Г.мн Укра.ни – нац.вональний г.мн на музику М.Вербицкого, що похований, де теперка Польща. Хто не зна. нашого г.мну – не . укра.нцем, а . гавганом . анальфабетом, за що може д.стати в писок . де .нде.
Столицьом Укра.ни . Ки.в, хоть то . не справедливо, бо Льв.в не г.рш.й . укра.нц.в тутка б.льш.ше.

Стаття 23.

Кожда людина ма. право бути собов . розвиватис., як тато каже, якщо при ц.м вона не робе гранди иншим людям . .х родичам.

Стаття 24.

В наш.й держав. не може бути жадних прив.ле.в чи заказань за ознаками раси, кольору шк.ри на мештах, пол.тичних, рел.г.йних та .нших пташках в голов., по ж.ноч.й л.н.. . сексу.
Р.вн.сть прав ж.нки . чолов.ка гваранту.ться, хоть наш. хлопи . не навчилис. родити д.тисьок . давати .м цицьки помежи зуби. Держава чинить так, щоби коб.ти могли . працювати, . бавити бахур.в. Бо хлопи тего не годн. робити – наш. балватунц. можут т.лько гор.вку пити . бомки збивати.

Стаття 27.

Кожда людина ма. право жити . не тужити.
Н.гди не мож скасувати чуже ж.тт., хоть то . пияк, . затятий москалиско. Бо тод. мож втрафити до цюпи . годувати вош. в крим.нал..

Стаття 35.

Кождий ма. право в.рити в тего Бога, котрий намальований на .го .конах. Церква . церковники в Укра.н. в.докремлен. в.д держави, але не в.д наших пожертв, що виг.дно .х вир.зня. з-пом.ж инших комерц.йних структур.

Стаття 36.

Громадяни Укра.ни можут с. гуртувати в союзи, парт.., гуртки . колгоспн. ланки без жадних заказань . на сво. грош.. Кого ж насильно притягнули в СДПУ(о), чи Народний рух – най напише супл.ку до прокурора, бо так робити не мож, х.ба за груб. грош..

Стаття 40.

Кождий матолок в наш.й держав., що волод.. письмом . каламарем, може написати супл.ку, чи скаргу до орган.в державно. влади на органи державно. влади. Держава гваранту. – см.шно буде вс.м.

Стаття 41.

Кождий ма. право чимсь волод.ти. . кождий ма. право волод.ти чимсь тво.м.

Стаття 43.

Кождий ма. право тяжко гарувати . гнути спину, але не кождий на зарплату. Щоправда право на матвинагороду за працю захища.ться законом. Як . арх.тектурн. пам’ятки.

Стаття 45.

Кождий, хто гару., ма. право на в.чний спочинок.

Стаття 47.

Кождий ма. право на власну халупку, кур.нь, намет чи кватиру на виплату. Але не кождий нав.ть те ма..

Стаття 51.

Шлюб с. .рунту. на в.льн.й згод. ж.нки . чолов.ка. То . .х пробл.ми.

Стаття 68.

Кождий матолок повинен жити за законами Укра.ни. Бо може статис. так, що ти н.ц . не знав, коли тещу катував, що то не мож робити – а тебе вже до цюпи запхали . статтю шиют. Незнання закон.в нашо. держави не зв.льня. в.д отримання м.л.ц.янтами вт.хи в.д твойого арешту.

В.льно переклав на льв.вську .вару Богдан Волошин