− Музей-заповідник Личаківське кладовище

− Аптека-музей "Під чорним орлом"

Аптека-музей "П.д чорним орлом"

 

У 1966 роц. на баз. старовинно. аптеки створений музей фармацевтики якому 1972 року привласнено почесне звання народного.
Незабутн. враження створюють алх.м.чн. лаборатор.., пивн. а також внутр.шн.й дв.р - .диний об’.кт у Львов., де вдалося в.дтворити вид житлового будинку заможного м.щанина XVI - XVIII ст..
У музе. представлен. зразки фарфорового аптечного посуду, скляний посуд, аптечн. ваги, один з перших зразк.в гасово. лампи, керам.чн. амфори, олов’ян. м.дн. цил.ндри . тому под.бне.

вул. Друкарська, 2.

Тел.72-00-41

Години роботи:
- понед.лок-п'ятниця - 9.00.-19.00.
- субота-нед.ля - 10.00.-17.00.
Вих.дн. дн.- нема..

− Театри Львова

 Державний академ.чний театр опери та балету .м. Крушельницько.
 Укра.нський драматичний театр .м. Заньковецько.
 Духовний театр "Воскрес.ння"
 Укра.нський театр для д.тей та юнацтва
 Молод.жний театр .м. Леся Курбаса
 Драматичний театр Укра.нсько. арм..
 Обласна ф.лармон.я
 Зал органно. та камерно. музики
 Цирк
 Обласний театр ляльок
 Театр-студ.я естрадних м.н.атюр ". люди . ляльки"

Державний академ.чний театр опери та балету .м. Крушельницько.     стор.нка театру - http://www.lvivopera.org/contents/index.ua.html пр. Свободи, 28 тел.: +38 (0322) 72-85-62

Укра.нський драматичний театр .м. Заньковецько.     Перший Нац.ональний театр Укра.ни. Створений у Ки.в. 1917 року за Центрально. Ради. Б.ля його колиски стояли найвидатн.ш. д.яч. культури. Прямим родоводом пов’язаний з Корифеями укра.нсько. сцени, адже новий колектив закладено на основ. Народного театру п.д орудою Панаса Саксаганського. Очолили його Олександр Корольчук та Борис Романицький, учень велико. артистки Мар.. Заньковецько., котра на той час вже була живою легендою. Оп.кувалася молодим театром, його життям та проблемами. На постановки запрошено найвидатн.ших режисер.в Панаса Сакса ганського, Леся Курбаса, Олександра Загарова. У 1923 роц., на в.дзнаку 40-р.ччя сцен.чно. д.яльност. Мар.. Заньковецько. театров. присво.но .. .м’я. Гастролюючи з 1923 р. м.стами й селами Укра.ни, а дал. працюючи в Запор.жж., Перший Нац.ональний Укра.нський театр .м.. Мар.. Заньковецько. здобув повсюдну популярн.сть . прихильн.сть глядача. Саме в ц. роки загартувалася його творча концепц.я, яка залиша.ться непорушною вже 88 л.т, п.дтверджена велетенським репертуаром та мистецькими здобутками. Кредо театру – глибокий нац.ональний зм.ст . культура св.тового р.вня – н.коли не було зраджене, вт.лене в безл.ч. вистав, де пошук нових форм ур.вноважу.ться збереженням традиц.й. П.д час друго. Св.тово. в.йни заньк.вчани працювали в м.стах Сиб.ру: Тобольську, Омську, Новокузнецьку. Дв. творч. фронтов. бригади обслуговували б.йц.в передових в.йськових з'.днань. З пере.здом у 1944 роц. до Львова, розпочалася чи не найважлив.ша стор.нка б.ограф... П.д дахом незр.внянного Скарбк.вського театру, ст.ни якого стали б.льш, н.ж р.дними, в неповторн.й культурн.й аур. Львова, заньк.вчани зд.йснили ун.кальну р.ч: по.днали у сво.й творчост. кращ. зразки галицько. та сх.дно-укра.нсько. театральних шк.л, створивши новий тип сучасного актора. Тут зд.йснено ряд класичних та сучасних постановок, вдалих першопрочитань драматург.. й прозових твор.в, як. ув.йшли до .стор.. в.тчизняного мистецтва, визначили колективу ч.льне м.сце серед ус.х сцен кра.ни. Центром духовного життя Львова театр був . в 60-х, роках „оттепел.”, . п.д час застою . .деолог.чних репрес.й, . в змаганнях за в.дновлення укра.нсько. державност. . Творч. зац.кавлення Заньк.вчан мають надзвичайно широкий д.апазон: в.д твор.в нац.онально. та св.тово. класики, сучасно. в.тчизняно. та заруб.жно. драматург.. – до .мен, певного часу заборонених, . малов.домих назв. Жанрове розма.ття та багатство заньк.вчансько. аф.ш. виг.дно вир.зняються нав.ть серед р.внозначних колектив.в, сьогодн. в н.й – 50 позиц.й. вул. Лес. Укра.нки, 1 тел.: +38 (0322) 72-07-54          +38 (0322) 72-07-43

Духовний театр "Воскрес.ння"   Льв.вський театр "Воскрес.ння" був заснований режисером Ярославом Федоришиним в 1990 роц.. За короткий час театр завоював прихильн.сть публ.ки та театрально. критики посл.довним пошуком виразно. театрально. мови . конкретно. сцен.чно. форми. В.дкриваючи укра.нському глядачев. св.тову драматург.ю, яка не бачила св.тло рампи на Укра.н., театр крок за кроком розширю. театральне св.тосприйняття публ.ки та актора. У театральних пошуках "Воскрес.ння" по.днались традиц.. психолог.чного театру та пошуки сучасних форм. Театр зац.кавлений в театральному обм.н. на м.жнародному р.вн., з рад.стю запропону. сво. вистави до участ. у м.жнародних театральних фестивалях. Його творчий доробок складають: "Благов.щення Мар.." П.Клоделя, "Ка.н" Дж.Байрона, "Початок жаху" В.Шевчука, "Хто ми..." Н.Садур, "Джерело святих" Дж.-М.С.нга, а також чех.вськ. "Три сестри", "Дорога в Дамаск" А.Стр.ндберга. Театр "Воскрес.ння" брав участь у багатьох фестивалях: Ед.нбурзькому (Шотланд.я), Крак.вському (Польща), у Руському Керестур. (Серб.я), у Ченстохов. (Польща). Також колектив театру був учасником "Мистецького Берез.лля" у 1994, 1995 роках (Ки.в, Укра.на), Чех.вських днях у Ялт. в 1996 роц. (Укра.на) та "Доброго театру" у 1994 роц. (Енергодар, Укра.на) та .нших. За короткий час театр завоював прихильн.сть публ.ки та театрально. критики посл.довним пошуком виразно. театрально. мови . конкретно. сцен.чно. форми. В.дкриваючи укра.нському глядачев. св.тову драматург.ю, яка не бачила св.тло рампи на Укра.н., театр крок за кроком розширю. театральне св.тосприйняття публ.ки та актора. У театральних пошуках "Воскрес.ння" по.днались традиц.. психолог.чного театру та пошуки сучасних форм. Театр зац.кавлений в театральному обм.н. на м.жнародному р.вн., з рад.стю запропону. сво. вистави до участ. у м.жнародних театральних фестивалях. Його творчий доробок складають: "Благов.щення Мар.." П.Клоделя, "Ка.н" Дж.Байрона, "Початок жаху" В.Шевчука, "Хто ми..." Н.Садур, "Джерело святих" Дж.-М.С.нга, а також чех.вськ. "Три сестри", "Дорога в Дамаск" А.Стр.ндберга. Театр "Воскрес.ння" брав участь у багатьох фестивалях: Ед.нбурзькому (Шотланд.я), Крак.вському (Польща), у Руському Керестур. (Серб.я), у Ченстохов. (Польща). Також колектив театру був учасником "Мистецького Берез.лля" у 1994, 1995 роках (Ки.в, Укра.на), Чех.вських днях у Ялт. в 1996 роц. (Укра.на) та "Доброго театру" у 1994 роц. (Енергодар, Укра.на) та .нших. За короткий час театр завоював прихильн.сть публ.ки та театрально. критики посл.довним пошуком виразно. театрально. мови . конкретно. сцен.чно. форми. В.дкриваючи укра.нському глядачев. св.тову драматург.ю, яка не бачила св.тло рампи на Укра.н., театр крок за кроком розширю. театральне св.тосприйняття публ.ки та актора. У театральних пошуках "Воскрес.ння" по.днались традиц.. психолог.чного театру та пошуки сучасних форм. Театр зац.кавлений в театральному обм.н. на м.жнародному р.вн., з рад.стю запропону. сво. вистави до участ. у м.жнародних театральних фестивалях. Його творчий доробок складають: "Благов.щення Мар.." П.Клоделя, "Ка.н" Дж.Байрона, "Початок жаху" В.Шевчука, "Хто ми..." Н.Садур, "Джерело святих" Дж.-М.С.нга, а також чех.вськ. "Три сестри", "Дорога в Дамаск" А.Стр.ндберга. Театр "Воскрес.ння" брав участь у багатьох фестивалях: Ед.нбурзькому (Шотланд.я), Крак.вському (Польща), у Руському Керестур. (Серб.я), у Ченстохов. (Польща). Також колектив театру був учасником "Мистецького Берез.лля" у 1994, 1995 роках (Ки.в, Укра.на), Чех.вських днях у Ялт. в 1996 роц. (Укра.на) та "Доброго театру" у 1994 роц. (Енергодар, Укра.на) та .нших. За короткий час театр завоював прихильн.сть публ.ки та театрально. критики посл.довним пошуком виразно. театрально. мови . конкретно. сцен.чно. форми. В.дкриваючи укра.нському глядачев. св.тову драматург.ю, яка не бачила св.тло рампи на Укра.н., театр крок за кроком розширю. театральне св.тосприйняття публ.ки та актора. У театральних пошуках "Воскрес.ння" по.днались традиц.. психолог.чного театру та пошуки сучасних форм. Театр зац.кавлений в театральному обм.н. на м.жнародному р.вн., з рад.стю запропону. сво. вистави до участ. у м.жнародних театральних фестивалях. Його творчий доробок складають: "Благов.щення Мар.." П.Клоделя, "Ка.н" Дж.Байрона, "Початок жаху" В.Шевчука, "Хто ми..." Н.Садур, "Джерело святих" Дж.-М.С.нга, а також чех.вськ. "Три сестри", "Дорога в Дамаск" А.Стр.ндберга. Театр "Воскрес.ння" брав участь у багатьох фестивалях: Ед.нбурзькому (Шотланд.я), Крак.вському (Польща), у Руському Керестур. (Серб.я), у Ченстохов. (Польща). Також колектив театру був учасником "Мистецького Берез.лля" у 1994, 1995 роках (Ки.в, Укра.на), Чех.вських днях у Ялт. в 1996 роц. (Укра.на) та "Доброго театру" у 1994 роц. (Енергодар, Укра.на) та .нших. пл. ген. Григоренка, 5 тел.:   +38 (0322) 74-13-00,  факс: +38 (0322) 74-11-60

Укра.нський театр для д.тей та юнацтва   вул. Гнатюка, 11 тел.: +38 (0322) 72-68-41 - каса           +38 (0322) 72-68-55 - прох.дна            +38 (0322) 72-78-10

Молод.жний театр .м. Леся Курбаса Театр .мен. Леся Курбаса створений у 1988 роц. Володимиром Кучинським та групою молодих актор.в, котр., як . видатний укра.нський режисер Лесь Курбас з. сво.ми колегами у 1918 роц., в.дчули потребу "..вернутися прямо до себе, ..сказати щось нове, . тому, т.льки тому, створити театр. В.д часу свого заснування Театр .мен. Леся Курбаса перер.с в один з найб.льш в.домих театральних колектив.в, як в Укра.н., так i за .. межами. Вистави театру "Благодарний Ерод.й" за Григор..м Сковородою, "М.ж двох сил" за Володимиром Винниченком, "Апокрифи" за Лесею Укра.нкою, "Сни" та "Забави для Фауста" за Федором Досто.вським, "Хвала Еросу" та "Silenus Alcibiadis" за Платоном, "Марко Проклятий або Сх.дна легенда" за поез.ями Василя Стуса г.дно репрезентували Укра.ну та здобули висок. нагороди на численних м.жнародних театральних фестивалях. Театр першим зд.йснив сцен.чн. постановки д.алог.в Григор.я Сковороди, Платона, поез.. Василя Стуса . драматичних поем Л.ни Костенко. Театр .мен. Леся Курбаса за короткий терм.н зм.г стати одним з кращих в Укра.н., при тому, що час становлення колективу припав на складний пер.од в укра.нськ.й .стор... Театр неодноразово бував з гастролями в Ки.в., Харков., Симферопол., Одес., Севастопол., Керч., .вано-Франк.вську, Черн.гов., Микола.в., Черкасах та .нших м.стах Укра.ни. Високий художн.й р.вень постановок цього театру засв.дчують численн. .ран-пр. та нагороди на престижних м.жнародних фестивалях: Золотий Лев (1989, 1994, 2000), Чех.вський фестиваль (Москва, 1996), Слов'янський в.нець (Москва, 1997), С.б.у (Румун.я, 1998), Контакт (Польща, 1998), Бутр.нт. (Албан.я, 2001), Херсонеськ. .гри (1994, 2001), Боспорськ. агони (2001, 2002), Стоб. (Македон.я, 2002) та .нш.. Театр став першим лауреатом прем.. Василя Стуса. Весь цей час театр працював як ун.кальний методолог.чний центр, опанував . розробив цикл театральних методик та трен.нг.в акторсько. психоф.зики, пластики, голосу, пров.в сер.ю сп.льних проект.в з Робочим центром .жи Гротовського (.тал.я), Школою драматичного мистецтва Анатол.я Вас.ль.ва (Рос.я), Осередком театральних практик Влодз.межа Стан.вського (Польща), Саратозький м.жнародний театральний центр (США), проводив цикл лекц.й та майстерклас.в в Йельському, Колумб.йському, Пенсильванському та .нших ун.верситетах та театральних школах США. Критика назива. цей колектив ун.кальним театральним явищем, бо в.н повернув укра.нськ.й сцен. .нтелектуальний престиж, створив свою методолог.чну школу . по.днав багатогранну сцен.чну практику з процесом п.знання Людини. вул. Курбаса, 3 тел.: +38 (0322) 72-78-10          +38 (0322) 79-86-57

Драматичний театр Укра.нсько. арм.. вул. Городоцька, 36 тел.: +38 (0322) 33-31-85

Обласна ф.лармон.я вул. Чайковського, 7 тел.: +38 (0322) 74-10-86

Зал органно. та камерно. музики вул. Ст. Бандери, 8 тел.: +38 (0322) 72-39-51

Цирк вул. Городоцька, 83 тел.: +38 (0322) 72-57-64

Обласний театр ляльок   музей ляльок" hspace="0" width="160" height="120" align="i" /> Народився Льв.вський театр ляльок 15 кв.тня в 1946 роц.. Першим в ньому поселився .васик-Телесик . так йому сподобалося, що впродовж 50 рок.в його .м'я не сходить з аф.ш, а сам в.н став емблемою театру. Щоб самому не нудьгувати .васик запросив в театр геро.в казок всього св.ту. Поселилися у нас „Коза-дереза” . „Пан Коцький”, „Фарбований лис” . „Коник-горбунок”, „Бурат.но” . „Медвеженок Р.мт.мт.”, „Сн.жна королева” . „Дик. лебед.”, „Р.кки-т.кки-тав.” . „Дочка .нд..”, „Солом'яний бичок» . «Порося Цок», «Золоте курча” . багато .нших. Геро. понад 200 вистав театру радували наших маленьких глядач.в. Дорослих також не забували - подарували .м „Н.ч п.д Р.здво” М.Гоголя, „Б.да в.д н.жного серця” В.Сологуба, „Мадемуазель Н.туш” Г.Мельяка . А.М.лло, „Ловите мить усп.ху” Ловите мить усп.ху"К.Рижова , „Л.вша” за Леськовим . .ншими спектаклями. Щор.чно понад 200 тисяч д.тей . дорослих аплодують нашим казковим героям. Це б.льше, н.ж серед вс.х театр.в Львова. Театр . учасником багатьох М.жнародних . Всеукра.нських фестивал.в, огляд.в, конкурс.в, володарем поважних нагород. Лише останн.м часом вистава„Р.мт.мт.” отримало Гран-пр. на VII М.жнародному фестивал. в м. Ломже (у 1994 р.), а „Дик. лебед.” нагороджен. медаллю на XV М.жнародному фестивал. в м. Бельсько-бяла (у 1991 г.). Багато ц.кавих под.й в.дбулися в нашому театр. за 50 рок.в, . ще б.льше - попереду. Тепер ми святку.мо сво. перше п'ятдесятир.ччя. А ск.льки .х ще буде! Адже театр ма. початок, а к.нця у нього не буде, бо завжди з нами будете Ви, наш. дорог. глядач.. У театр. знаходиться музей ляльок, експонати якого в.дв.дувач. театру можуть оглянути безкоштовно, а також стенд з дитячими малюнками ”. пл. Д. Галицького, 1 тел.: +38 (0322) 72-07-73          +38 (0322) 72-08-32          +38 (0322) 74-42-56

Театр-студ.я естрадних м.н.атюр ". люди . ляльки" Льв.вський театр - студ.я естрадних м.н.атюр ". люди, . ляльки" створений у вересн. 1990 року за .де.ю Олега Новохацького. Створюючи цей ориг.нальний колектив Олег Новохацький прагнув розширити рамки лялькового жанру, створити вистави, як. б зац.кавили . д.тей, . дорослих. У сво.х виставах використову. нов. засоби виразност. коли лялька живе у трим.рному простор., як . драматичний актор зд.йсню.ться контакт .з глядачем на к.лькох р.внях сп.лкування: в.д актора, в.д образу, в.д ляльки.      Театр працю. для широкого кола глядач.в. Пошук та створення ориг.нально. п'.си стало принциповим положенням репертуарно. пол.тики. За 9 рок.в Олегом Новохацьким зд.йснено 16 постановок для найменших глядач.в, школяр.в та дорослих .     Театр неодноразово брав участь у м.жнародних фестивалях м. Р.вне (1992 р.), "Золотий Телесик", "Золотий Лев -96" м. Льв.в, ".нтерлялька-98" м. Ужгород. Уваз. м.жнародного жюр. було запропоновано вистави "Топ-топ-шоу", "Журавлине п.р'я", "Теремок", як. в.дзначено дипломами лауреат.в та призами. вул. Фредра, 6 тел.: +38 (0322) 74-00-25

− Обласний театр ляльок

Обласний театр ляльок

Народився Льв.вський театр ляльок 15 кв.тня в 1946 роц.. Першим в ньому поселився .васик-Телесик . так йому сподобалося, що впродовж 50 рок.в його .м'я не сходить з аф.ш, а сам в.н став емблемою театру. Щоб самому не нудьгувати .васик запросив в театр геро.в казок всього св.ту. Поселилися у нас „Коза-дереза” . „Пан Коцький”, „Фарбований лис” . „Коник-горбунок”, „Бурат.но” . „Медвеженок Р.мт.мт.”, „Сн.жна королева” . „Дик. лебед.”, „Р.кки-т.кки-тав.” . „Дочка .нд..”, „Солом'яний бичок» . «Порося Цок», «Золоте курча” . багато .нших.

Геро. понад 200 вистав театру радували наших маленьких глядач.в. Дорослих також не забували - подарували .м „Н.ч п.д Р.здво” М.Гоголя, „Б.да в.д н.жного серця” В.Сологуба, „Мадемуазель Н.туш” Г.Мельяка . А.М.лло, „Ловите мить усп.ху” Ловите мить усп.ху"К.Рижова , „Л.вша” за Леськовим . .ншими спектаклями.

Щор.чно понад 200 тисяч д.тей . дорослих аплодують нашим казковим героям. Це б.льше, н.ж серед вс.х театр.в Львова.

Театр . учасником багатьох М.жнародних . Всеукра.нських фестивал.в, огляд.в, конкурс.в, володарем поважних нагород. Лише останн.м часом вистава„Р.мт.мт.” отримало Гран-пр. на VII М.жнародному фестивал. в м. Ломже (у 1994 р.), а „Дик. лебед.” нагороджен. медаллю на XV М.жнародному фестивал. в м. Бельсько-бяла (у 1991 г.).

Багато ц.кавих под.й в.дбулися в нашому театр. за 50 рок.в, . ще б.льше - попереду. Тепер ми святку.мо сво. перше п'ятдесятир.ччя. А ск.льки .х ще буде! Адже театр ма. початок, а к.нця у нього не буде, бо завжди з нами будете Ви, наш. дорог. глядач..

У театр. знаходиться музей ляльок, експонати якого в.дв.дувач. театру можуть оглянути безкоштовно, а також стенд з дитячими малюнками .

пл. Д. Галицького, 1
тел.: +38 (0322) 72-07-73
          +38 (0322) 72-08-32
          +38 (0322) 74-42-56

− Площа Ринок . серце Львова

Як уже зазначалося, п.сля завоювання Львова польським королем Казимиром III Великим у 1349 р. центр м.ста, який тод. знаходився на сучасн.й пл. Старий Ринок, було перенесено п.вденн.ше.
Буд.вництво нових квартал.в король доручив рем.сникам, запрошеним з Н.меччини. Н.мц. будували за звичним для себе зразком: центральна площа, оточена житловими кварталами, л.н.я укр.плень. Площа д.стала назву Р.н. (к.льце, замкнений прост.р). У м.сцев.й вимов. це слово трансформувалося у "Ринок". Отже, площа дала назву базару, а не навпаки.
Упродовж багатьох стол.ть пл. Ринок була центром усього життя Львова — економ.чного, пол.тичного, культурного. Тут вирував базар, який в.дв.дували перси . англ.йц., турки . голландц., рос.яни . французи. На площ. розм.щалося м.ське управл.ння, виконувалися судов. вироки, влаштовувалися р.зноман.тн. урочистост., вистави, процес...

Як уже зазначалося, п.сля завоювання Львова польським королем Казимиром III Великим у 1349 р. центр м.ста, який тод. знаходився на сучасн.й пл. Старий Ринок, було перенесено п.вденн.ше.
Буд.вництво нових квартал.в король доручив рем.сникам, запрошеним з Н.меччини. Н.мц. будували за звичним для себе зразком: центральна площа, оточена житловими кварталами, л.н.я укр.плень. Площа д.стала назву Р.н. (к.льце, замкнений прост.р). У м.сцев.й вимов. це слово трансформувалося у "Ринок". Отже, площа дала назву базару, а не навпаки.
Упродовж багатьох стол.ть пл. Ринок була центром усього життя Львова — економ.чного, пол.тичного, культурного. Тут вирував базар, який в.дв.дували перси . англ.йц., турки . голландц., рос.яни . французи. На площ. розм.щалося м.ське управл.ння, виконувалися судов. вироки, влаштовувалися р.зноман.тн. урочистост., вистави, процес...

Базар на пл. Ринок .снував до 1944 р. Але в XIX — XX ст. тут торгували т.льки продуктами р.льництва — овочами, фруктами, молочними продуктами, а також кв.тами.
Не було, мабуть, под.. в .стор.. середньов.чного Львова, не пов'язано. з Ринком. У 1410р. сюди привезли 52 бойових прапори Тевтонського ордену, захоплених як трофей у битв. п.д Грюнвальдом. На Ринку .х кинули в багно — за старим звича.м переможц.в. Бачив Ринок . рос.йське посольство, яке тут наприк.нц. XVII ст. п.дписало Б.чний мир, . Петра ., . геро.в-гайдамак.в.
Середньов.чний Льв.в — м.сто гострих соц.альних конфл.кт.в. Ринок нер.дко ставав м.сцем виступ.в льв.всько. б.дноти проти високих податк.в . свавол. м.сько. верх.вки. Виступи ц. жорстоко придушувалися.
У 1848 р. стара площа стала центром революц.йних под.й. Вона 2 листопада була зайнята рем.сниками . студентами, як. спорудили на Ринку барикади. За наказом австр.йського генерала Гамерштейна площу п.ддали артилер.йському бомбардуванню, . повстання було жорстоко придушене.
У 1944 р. пл. Ринок стала м.сцем жорстоких бо.в з фашистськими окупантами.
. сьогодн. стара площа збер.га. значення .сторичного центру м.ста. Тут знаходяться м.ська Рада, музе.. Пам'ятки старовини приваблюють численних турист.в. У грудн. 1998 р. р.шенням сес.. ЮНЕСКО середм.стя Львова занесено до списку Св.тово. Спадщини.
Льв.вська пл. Ринок — р.дк.сне явище в м.стобудуванн., .. вир.зняють дв. особливост.. Перша з них поляга. у тому, що в.д площ. в.дходять в.с.м вулиць. Це трапля.ться дуже р.дко — переважно в.д середньов.чних площ, под.бних до Ринку, в.дходить дв.-чотири вулиц.. Друга особлив.сть — так зван. серед-ринков. кам'яниц.. Так, на площ., на тому м.сц. з п.вн.чного . сх.дного бок.в ратуш., де зараз знаходяться газони, стояло 11 кам'яниць, як. утворювали три вулиц..
Упродовж стор.ч Ринок був м.сцем, де селилася м.ська верх.вка. Ц.лком зрозум.ло, — визначальну роль у житт. м.ста в.д.гравали купц., котрим треба було мешкати якомога ближче до м.сця сво.х торговельних .нтерес.в. Кр.м цього, мешкати на Ринку вважалося престижно.
Вже в XIV ст. у Львов. д.яло правило, зг.дно з яким представники не шляхетських стан.в — купц., рем.сники, л.кар. — мали право споруджувати на Ринку будинки не б.льше н.ж з трьома в.кнами по фасаду. Кожне в.кно могло бути використане п.д крамницю, майстерню або просто для реклами. Саме тому й дотримувалися принципу р.вних можливостей, щоб н.хто не мав переваги. Виняток робили лише для шляхти . духовенства, котр. не мали права займатися ремеслом . торг.влею. Бони могли ставити будинки з ш.стьма в.кнами.
На Ринку можна побачити кам'яниц. в чотири . п'ять в.кон — це п.зн.ш. (ХV...-Х.Х ст.) переробки, коли правило "р.вних можливостей" втратило св.й економ.чний сенс.
У друг.й половин. XVI ст. до Львова прийшов новий арх.тектурний стиль — В.дродження.
Льв.вськ. патриц.. замовляли проекти будинк.в .ноземним зодчим, переважно .тал.йцям. Кожен будинок споруджувався за .ндив.дуальним проектом, в.др.знявся в.д .нших, що було сво.р.дною рекламою. Так, протягом ХV.-ХV.. ст. утворився ун.кальний ансамбль житлових будинк.в пл. Ринок — .диний в Укра.н.. Ц. будинки й дос. використовуються за прямим призначенням, тобто для житла.
Кожен будинок Ринку мав не т.льки неповторне арх.тектурне обличчя, а й власний кол.р. Ця льв.вська пол.хром.я була знищена за наказом австр.йських властей у XIX ст. Ус. будинки пофарбували в однаковий с.рий кол.р, . т.льки на початку 80-х рок.в XX ст. завдяки коп.тк.й прац. сп.вроб.тник.в .сторико-арх.тектурного запов.дника пол.хром.ю вдалося в.дновити.
У ХV...-ХХ ст. ус. будинки т..ю чи .ншою м.рою перебудували. Додавалися нов. поверхи, зм.нювалися внутр.шн. планування, розташування в.кон . дверей, з'явилися зовн.шн. балкони. Але переважно будинки площ. збер.гають св.й перв.сний вигляд.
Не секрет, що одн..ю з найболюч.ших проблем сучасного Львова . водопостачання. . проблема ця .сну. для мешканц.в м.ста вже понад 600 рок.в. Незважаючи на те що середм.стя Львова "сто.ть на вод." (у XV ст. на Ринку був ставок), уже в 1407 р. згаду.ться перший водог.н, яким надходила вода з джерел, розташованих за межами м.ста.
Спорудження водогону завжди було складною . дорогою справою. Мабуть, льв.в'яни мали вс. п.дстави бути незадоволеними водою середм.стя, якщо вони вдалися до буд.вництва водогону. Р.ч у т.м, що ця вода була непридатна до вживання.
К.льк.сть водогон.в поступово зростала — наприк.нц. XVIII ст. .х було 16. Але й дос. ми не зна.мо вс.х джерел, якими вони живилися. З м.ркувань в.йськово. безпеки м.сцезнаходження джерел тримали у сувор.й та.мниц..
На сх.дному боц. площ. знаходився водорозпод.льний пункт. Це була водойма "Мелюз.на" — в.д величезно. бронзово. стату. н.мфи Мелюз.ни, котра прикрашала ... До водойми сходилися водогони, а зв.дти дерев'яними трубами вода подавалася в будинки.
Але м.сто росло, одн... водойми було замало. У 1697 р. на п.вденно-зах.дному роз. площ. спорудили ще одну, .. назвали "Нептун" — в.д дерев'яно. стату. бога мор.в, якою вона була прикрашена.
Третя водойма була споруджена в 1744 р. на п.вденно-сх.дному роз. площ. (нин. фонтан "Д.ана").
Не сл.д забувати, що ц..ю водою в середньов.чному Львов. могли користуватися далеко не вс. бажаюч., а лише т., хто мав змогу заплатити за прокладення водогону до власного будинку. Таких будинк.в у друг.й половин. XVIII ст. було т.льки 86. Отже, б.льш.сть населення м.ста вживала воду з м.сцевих криниць, що часто ставало причиною еп.дем.й.
У 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному роз. площ.. При буд.вництв. двох .з них (нин. "Нептун" . "Д.ана") використали вже згадан. водойми. Кожен фонтан ма. восьмигранну чашу, яка знаходиться в центр. з.рки, викладено. червоним . чорним каменем. У центр. чаш. — статуя персонажа антично. м.фолог..: бог мор.в Нептун, його дружина Амф.трита, богиня полювання Д.ана . герой Адон.с. Автором статуй був в.домий льв.вський скульптор Гартман В.твер.
На зах.дному боц. площ., де зараз кв.тник, знаходилося м.сце страти. Тут ще з 1425 р. стояв так званий "стовп ганьби" — спершу дерев'яний, а пот.м — кам'яний. Це була чотиригранна колона заввишки 2,64 м, ув.нчана скульптурною групою — богиня правосуддя Фем.да . кат, спиною до спини. До нижньо. частини стовпа були прикр.плен. зал.зн. к.льця, до них приковували, виставляючи "на ганьбу", злочинц.в, котр. не п.длягали крим.нальному суду—др.бних злодюжок, п'яниць, хул.ган.в.
Для виконання смертних вирок.в б.ля стовпа споруджували ешафот. Смертю тут звичайно карали т.льки дворян. На цьому м.сц. були страчен. молдавськ. господар. Томша (1564 р.) . Янкула (1582 р.), а 16 червня 1578 р. — нац.ональний герой укра.нського . молдавського народ.в, один з кер.вник.в запор.зького козацтва .ван П.дкова.
Стовп дуже постраждав п.д час пад.ння веж. ратуш. 1826 р. Нин. рештки стовпа збер.гаються у Льв.вському .сторичному музе..

"Стовп ганьби" не був .диним м.сцем покарання. У 1594 р. до ст.ни одн... з серед-ринкових кам'яниць прикр.пили довгий ланцюг з обручем. У цей обруч заковували сварливих ж.нок.
Людей не шляхетського стану страчували за м.стом — на роздор.жж. поблизу собору св. Юра та на гор. Страт (по вул. Клепар.вськ.й).
За твердженням в.домого н.мецького мандр.вника XVI ст. .руневе.а, на Ринку були найширш. у вс.й .вроп. тротуари — ними могли йти назустр.ч одна одн.й аж... дв. пари. Але сама площа не мала брук.вки. Розпов.дають, що коли австр.йський .мператор Йосиф II при.хав до Львова, то його карета, запряжена шест.ркою коней, на Ринку загрузла в багн.. .мператора винесли на руках, а карету витягали волами.
Упорядковувати площу почали т.льки наприк.нц. XVIII ст. — замостили, поставили фонтани.
Ринок, як . все середм.стя, дуже слабо осв.тлювався вноч.. У XVIII ст. з'явилися перш. л.хтар., . люди, що .х обслуговували, — л.хтарники. Л.хтар. мали тригранну форму . прикр.плювалися до ст.н будинк.в. Гор.ла в них ол.я. Стояти п.д таким л.хтарем було небезпечно, бо крапл. гарячо. ол.. могли обпекти, пошкодити одяг.
У 1858 р. у Львов. став до ладу газовий завод (зараз ВАТ "Льв.вський завод газово. апаратури"). Його продукц.я — газ — вживалася для осв.тлення вулиць . будинк.в. Передус.м газове осв.тлення було запроваджене на Ринку. Це видовище було напрочуд гарним — адже газ св.тився блакитним полум'ям, . коли ввечер. загорялися л.хтар., то здавалося, н.би м.сто купа.ться у блакитному сяйв..
Газове осв.тлення зам.нили електричним у 1952 р. А в 1976 р. п.д час реконструкц.. Ринку газов. л.хтар., як. не д.яли майже 25 рок.в, переробили на електричн..
У 1894 р. через Ринок пройшла перша кол.я електричного трамваю.
Ринок 21 вересня 1986 р. став центром велико. святково. театрал.зовано. вистави, присвячено. 730-й р.чниц. м.ста. З того часу це свято стало традиц.йним.
Площа Ринок введена у систему .сторико-арх.тектурного запов.дника. Для .. збереження робиться чимало.
Будинок . 1. Льв.вська ратуша, будинок м.ськради, серце м.ста. Слово «ратуша» походить в.д н.мецького «Rathaus» — будинок ради.
Як уже згадувалось, у 1356 р. Льв.в д.став самоуправл.ння за магдебурзьким правом. Обов'язковою складовою частиною самоуправл.ння була наявн.сть виборних кер.вних орган.в — ради . суду, як. об'.днувались у маг.страт. Тому побудову першо. ратуш., очевидно, сл.д датувати к.нцем 50-х — початком 60-х рок.в XIV ст. Все, що нам в.домо про не., це те, що вона була дерев'яною . згор.ла у 1581 р. При цьому загинули вс. м.ськ. документи — велика втрата для .стор.. не т.льки Львова.
За деякий час ратушу в.дновили. У 1404 р. на н.й встановили годинник, що св.дчило про багатство м.ста. У 1489-1491 рр. ратуша була реконструйована.
Значно б.льшу реставрац.ю провели у 1617-1619 рр. за розпорядженням бургом.стра М. Камп.ана . його коштом. Була вона наст.льки .рунтовною, що насл.дком .. став трет.й вар.ант ратуш.. Стару вежу частково знесли, .. залишок утворив цоколь, на якому було встановлено нову вежу — восьмигранну, з чотирма циферблатами годинник.в. Вежа була обведена балконом, на якому пост.йно перебував сторож. Балкон спирався на 20 консолей, в.с.м з яких мали вигляд лев.в, причому в лапах у кожного — щит .з .мерком (родинною емблемою) члена м.сько. Ради.
Висота веж. дор.внювала 58 м. На .. шпил. знаходився зал.зний флюгер у вигляд. лева (герб Львова). П.сля того як м.сто у 1672 р. витримало облогу турк.в, лева позолотили. Над флюгером були закр.плен. металева куля . зображення орла — герба Польщ.. Ст.ни оздоблювали кам'ян. рель.фи. Б.ля входу на високому стовп. стояла кам'яна ф.гура лева.
Зала зас.дань Ради була зав.шана портретами корол.в . полководц.в у рамах з гербом м.ста. .нтер'.р прикрашали дорог. килими. Зг.дно з законом, торг.вля м.ж .ноземними купцями у Львов. могла вестися т.льки через перекладача, який водночас виконував (звичайно, та.мно) функц.. розв.дника . контррозв.дника. .снував . .нший закон, точн.ше, звичай, зг.дно з яким кожен перекладач повинен був щороку дарувати Рад. один-два килими. Як.сть килима була сво.р.дним показником квал.ф.кац.. перекладача. З. свого боку, купц., теж зац.кавлен. у п.дтриманн. добрих стосунк.в з м.стом, намагалися д.брати якнайкращий подарунок для перекладача. Так поступово виникла уславлена льв.вська колекц.я килим.в — .нд.йських, перських, узбецьких. Вона належала Рад. . називалася консулярною (консул — член Ради). До наших дн.в ця колекц.я не д.йшла — мабуть, .. захопили шведи в 1704 р. За .ншими даними, у 1696 р. вона була заставлена . з застави не повернулася.

Поряд .з залою зас.дань знаходилася скарбниця .з найц.нн.шим майном Львова — документами щодо його прив.ле.в. Були часи, коли тут збер.галися корона . ск.петр польських корол.в . державна казна.
Ратуша будувалася за проектом вроцлавського арх.тектора А. Вемера. За наказом бургом.стра М. Камп.ана на буд.вництв. використовували в'язн.в ратушних тюрем. У Льв.вському .сторичному музе. збер.га.ться рель.ф з веж. ратуш., який зображу. гребц.в на галер.. Точне значення його нев.доме, але льв.в'яни твердили, що це символ каторжно. прац. льв.всько. молод. на буд.вництв. ратуш..
У сам.й веж. було дв. тюрми: "Над скарбницею" та "За .ратою". П.д вежею знаходилися три тюрми — "Доротка", "П.д ангелом" . "Татарня". Це були ями, викопан. у земл.. Св.тла там практично не було, зате води — аж занадто. .рунтов. води часто затоплювали в'язниц.. Арештанти "п.дсолоджували" життя пияцтвом. Бургом.стр М. Камп.ан стверджував, що це не в'язниц., а шинки, де зранку повно гор.лки, а звечора — меду. Дотримання порядку у в'язницях покладалося на м.ську сторожу — ц.пак.в.
Господар. ратуш. — члени м.сько. Ради . суду — були представниками найбагатших верств населення м.ста . всю д.яльн.сть п.дпорядковували .х .нтересам. Про це красномовно св.дчить . факт, що в руках 1% населення м.ста було зосереджено 70% м.ських багатств. Зрозум.ло, що прост.й людин. домагатися справедливост. в маг.страт. було марною справою.
З д.яльн.стю м.ського суду пов'язана похмура легенда. Одного разу на смерть було засуджено невинну людину. . з того часу перед виконанням несправедливого вироку коридорами ратуш. л.та. чорна труна. Легенда, скажете ви. Але на перш.й стор.нц. книги судових вирок.в льв.вського суду . коротка фраза: "Пам'ятай про чорну труну". . хто скаже, як в.докремити легенду в.д д.йсного факту? Можливо, в .. основу покладено д.йсний випадок, коли в ратушу, на знак протесту проти несправедливого вироку, п.дкинули труну. Для марнов.рних людей середньов.ччя це означало дуже багато. Смерть та .. атрибутика були оточен. забобонним жахом, . труна могла не на жарт налякати член.в суду.
З часом до цоколя ратуш. були зроблен. численн. прибудови господарського призначення, .х стали розбирати, причому робили це з таким завзяттям, що пошкодили цоколь. У ньому утворилася тр.щина. Це стало причиною того, що 14 липня 1826 р. вежа ратуш. завалилася. При цьому загинуло восьмеро ос.б. Ц.каво те, що незважаючи на явний авар.йний стан веж., спец.альна ком.с.я вир.шила: з ремонтом можна почекати. За .рон..ю дол., вежа завалилася якраз п.д час складання оф.ц.йного акта. Ком.с.я ледь встигла вискочити, а акт, цей справжн.й пам'ятник бюрократизму, зараз збер.га.ться у Центральному державному .сторичному арх.в. у Львов..
Закладення нового будинку ратуш. в.дбулося через р.к з великою урочист.стю, в присутност. губернатора . арх..пископа. Буд.вництво тривало протягом 1830-1835 рр. Авторами проекту були арх.тектори Ю. Маркль, Ф. Трешер, А. Бондрашка. Стиль — в.денський класицизм.
Нова ратуша за розм.рами значно перевищувала стару. Для .. буд.вництва довелося не т.льки роз.брати ру.ни, а й знести ус. серед-ринков. кам'яниц..
Деяк. фрагменти старо. буд.вл. вир.шено було зберегти. У Льв.вському .сторичному музе. знаходяться флюгер . згаданий кам'яний рель.ф .з зображенням галери. У металев.й кул. над флюгером були знайден. льв.вськ. монети XIV ст., про саме .снування яких до того часу не було н.чого в.домо; вони також збер.гаються в .сторичному музе.. Ф.гура лева, що стояла на стовп. б.ля входу, зараз знаходиться на Високому Замку. З восьми консолей балкона, що мали .мерки, збереглося п'ять. Дв. з них стоять на вул. Коперн.ка, дв. — б.ля штучно. печери на Високому Замку, а одна збер.га.ться у Льв.вськ.й картинн.й галере..
. от буд.вництво завершилось. Коштувало воно 500 тис. крон — сума на т. часи астроном.чна. У 156 к.мнатах . дев'яти залах розм.стилися, кр.м маг.страту, школи, ощадна каса, м.ський арх.в та .нш. установи.
Вежа п.днялася на висоту 65 м. У той час вона мала купольне завершення. Не забули . про годинник — його виготовили в майстерн. В.денсько. пол.техн.ки.
П.д час придушення повстання 2 листопада 1848 р. ратушу п.дпалили бойовою ракетою. Загор.лася вежа, . через деякий час купол провалився всередину.
Будинок було в.дновлено у 1851 р. Ремонт верху коштував 100 тис. крон. Купольне завершення зам.нили зубчастим, под.бним до завершення середньов.чних веж. У 1852 р. на веж. встановили новий годинник. У 1883 р. ратушу з'.днали першим у Львов. телефонним зв'язком з деякими установами . пожежною командою.
У ратуш. зас.дав маг.страт, тут жив президент м.ста.
1 листопада 1918 р. сотник Степан Паньк.вський п.дняв над ратушею синьо-жовтий прапор ЗУНР. З цього часу стало традиц..ю вив.шувати державний прапор на веж. ратуш.. До цього тако. традиц.. не .снувало. На веж. встановлювалося зображення емблеми держави — одноголовий польський орел, пот.м двоголовий австр.йський.
П.д час бо.в за зв.льнення м.ста в.д г.тлер.вських окупант.в 23 липня 1944 р. танк.ст Олександр Марченко встановив на веж. ратуш. червоний прапор.
Синьо-жовтий прапор Укра.ни знову замайор.в над ратушею З кв.тня 1990 р. Як . ран.ше, тут розм.щу.ться м.ська Рада.
Будинок . 2. До 1871 р. у Львов. не було порядково. нумерац.. будинк.в. Бони мали номер земельно. д.лянки або називалися за пр.звищем власника.
Будинок, який стояв на цьому м.сц. у друг.й половин. XVI ст., називався Мордоха.вським. У 1589 р. аптекар Ярош Бедельський поставив той, що сто.ть зараз. Ц.кава особлив.сть — фасад кожного поверху ма. .нший малюнок рустування, . за системою оформлення в.н .диний на Ринку. Називався будинком Бедельського, а з 1634 р. перейшов у власн.сть .тал.йця Роберто Банд.нелл. . ще у XVIII ст. називався Роберт.вським, або (р.дше) Банд.нелл..
Р. Банд.нелл. в 1629 р. удосконалив пошту, орган.зовану .тал.йцем Д. Монтелупп.. У будинку розм.стилася його поштова контора. Декретом в.д 4 березня 1629 р. король Сиг.змунд III База надав Банд.нелл. прив.лей на утримання регулярно. корол.всько. пошти . титул "корол.вського пост-маг.стра". Щосуботи вирушали поштов. кур'.ри на .данськ через Замостя-Любл.н-Варшаву-Торунь . на Крак.в через Ярослав-Ряш.в-Тарнув. Кур'.р.в спочатку було 21, п.зн.ше — 12.
Ц. послуги коштували дуже дороги. За перевезення п.влота вантажу (тобто 6,3 г) до Замостя платили 1,5 гроша, до Любл.на — 2, до Варшави . Кракова — 3, до .данська — 6 грош.в. Для пор.вняння зазначимо, щоденна платня висококвал.ф.кованого рем.сника в той час становила трохи б.льше 5 грош.в. А пап.р був тод. важким, аркуш важив чимало. Тому льв.вська Рада, бажаючи зекономити на поштових витратах, стала в.дправляти пошту з власними г.нцями, що було порушенням угоди. Р. Банд.нелл. вклав у справу 1500 злотих, . д.. Ради розорили його — через к.лька рок.в контора закрилася.
У 1737-1739 рр. будинок був реставрований, про що св.дчить напис на б.чному фасад.. То була нав.ть не реставрац.я, а перебудова, оск.льки головний вх.д перенесли на вул. Дом.н.канську (нин. Ставроп.г.йська).
У XIX ст. тут м.стилася заснована 1796 р. книгарня К. Б.льда, сво.р.дний клуб льв.всько. .нтел.генц... Тут же в цей час мешкав в.домий польський поет К. У.йський.
Будинок . 3. Д.лянка . будинок, який стояв на н.й, уже в друг.й половин. XVI ст. належали патриц.ям Б.льчкам. Кам'яниця звалася В.льчк.вською.
У 1580 р. у Львов. стався кривавий скандал, геро.нею якого була 18-р.чна красуня Ганна Б.льчек, .дина спадко.миця майна родини. Претендент.в на .. руку (. посаг) не бракувало. Особливо ж .. домагалися поляк П. .льонек . флорент..ць Урбан делла Р.па Убальд.н.. . якщо неодруженого .тал.йця можна було зрозум.ти, то одруженого поляка, який до того ж мав дв.йко д.тей, зрозум.ти важко. Так от, ус. тро. були на вес.лл. у будинку Ганни Лонцько.. Коли почалися танц., обидва зальотники наввипередки кинулися запрошувати Б.льчек.вну. Хто збагне д.воче серце! Та в.ддала перевагу .тал.йцев.. .льонек образився . дав суперников. ляпаса. Суперник теж образився . в.дпов.в ударом кинджала, який виявився смертельним. Убивця був одразу заарештований, жертва в на явност., св.дк.в повно, смертельний вирок гарантований, можна страчувати... Але зд.йснити вирок виявилося не так легко. По-перше, Убальд.н. був родичем папи римського Григор.я XIII, що в.дпов.дно вплинуло на судд.в. По-друге, за нього заступилася дуже впливова .тал.йська колон.я Львова. По-трет.... Оце "по-трет.", мабуть, стало вир.шальним фактором. У справу втрутилося льв.вське ж.ноцтво. Як згадували сучасники, дружини судд.в не давали чолов.кам спокою н. вдень, н. вноч.. Ще б пак, таке кохання! Таке романтичне вбивство! Те, що загинула людина, якось випадало з поля зору. Та й .льонек на смертному одр. визнав себе винним . просив не карати вбивцю. . не покарали!
Убальд.н. одружився з Ганною, але мешкав на сус.дн.й вулиц. Божого Т.ла (нин. вул. Ставроп.г.йськ.й), а п.зн.ше на вул. Крак.вськ.й.
У 1713 р. кам'яниця перейшла до магната Стан.слава Мат.аса Жевуського. Це дуже симптоматично — 50 рок.в до цього така куп.вля була практично неможлива, бо Льв.в дуже не охоче давав згоду на придбання земельних д.лянок у м.ст.-шляхт. та духовенству, Жевуськ. волод.ли кам'яницею до -1823 р. У цей час вона й набула сучасного вигляду. На замовлення Ф. Жевусько. арх.тектор –Полейовський перебудував старий будинок, додавши трет.й поверх, також було перероблено та арх.тектурно оформлено балкони.
Будинок . 4. Ун.кальна пам'ятка арх.тектури XVI—XVII ст., яка не ма. аналог.в не т.льки у Львов., а, мабуть, . у вс.й .вроп.. Будинок ма. сво. .м'я — "Чорна кам'яниця".
Перший будинок на ц.й д.лянц. споруджений на початку 20-х рок.в XVI ст. Власники д.лянки часто м.нялися, причому .нод. вона водночас належала к.льком особам. У 1588 р. одноос.бним володарем став Томмазо д. Альберт.. Цей р.к вважа.ться датою початку буд.вництва "Чорно. кам'яниц.". Питання про автора проекту до к.нця не з'ясоване. Ним м.г бути П. Красовський, а також Павло Римлянин . Петро з Барбони.
Томмазо д. Альберт. помер у 1589 р., не док.нчивши буд.вництва. У 1596 р. власником ста. аптекар Ян Лоренцович, котрий в.дкрив тут аптеку. Його онука вийшла зам.ж за л.каря Мартина Никанора Анчевського. У 1645 р. будинок перейшов у власн.сть останнього. У 1675-1677 рр. на його замовлення арх.тектор М. Градовський прикрасив будинок аттиком . скульптурою на фасад..
У 1926 р. будинок був куплений м.стом, а через три роки у ньому в.дкрили музей .стор.. Львова.
Нин. тут м.ститься в.дд.л ново. та нов.тньо. .стор.. Льв.вського .сторичного музе��.
Зауважимо, що стар. назви збер.галися протягом десятк.в рок.в. Так, описуваний будинок звався Лоренцович.вським ще в 1703р.
Будинок спочатку мав три поверхи. У 1884 р. на четвертий поверх було перетворене горище. За традиц..ю в.н збудований з трьома в.кнами. Виразно простежу.ться нер.вном.рний под.л по повздовжн.й ос. що пов'язане з внутр.шн.м плануванням. Весь фасад викладений "брильянтовим" рус том — невеликими кам'яни ми блоками, як. мають форму брильянта, одного з вар.ант.в гранування алмазу. Спочатку рустування було б.лим, але з часом почорн.ло. Адже русти зроблен. з п.сковику, пористого каменю, який активно поглина. пил та сажу.
В т. часи у Львов. палили печ. дровами . вуг.ллям – саж. не бракувало. У середин. XIX ст. будинок д.став сучасну назву, походження яко., як бачимо, не ма. н.чого романтичного. Вх.д обрамований майстерно вир.зьбленим у камен. рослинним орнаментом.
На фасад. — низка скульптурних зображень святих, покровител.в медицини. Серед них вир.зня.ться постать вершника, який в.др.за. . в.дда. жебраков. полу свого плаща. Це зображення св. Мартина — патрона доктора Анчевського. Над дверима родинний м.щанський знак — .мерк: на фортечн.й ст.н. лев з п.днятим у лап. мечем. Навколо нього — нап.встерт. часом л.тери, котр. розшифровуються так: "Мартин Анчевський, секретар короля, доктор медицини, льв.вський радник".
Б.ля входу — невеликий кам'яний виступ, лавочка для сторожа. В .нтер'.р. збереглися стел. з поперечними балками, колони, вкрит. рель.фно р.зьбленим орнаментом. В.кно ма. широке п.дв.коння, яке водночас служило зручною лавкою.
У глибин. будинку збереглося обрамування входу в молитовню, виконане з алебастру.
Б оздобленн. фасаду гармон.йно по.днуються риси польського й .тал.йського В.дродження та укра.нський нац.ональний орнамент.
Будинок . 5. Збудований у 1571-1577 рр. Петром Красовським на замовлення патриц.анки С. Ганль. Вважа.ться, що це був перший триповерховий будинок на Ринку. У двор. в.н мав веранду. На жаль, численн. перебудови зм.нили будинок до невп.знання. Збереглися лише фрагменти першого поверху.
У цьому будинку оселилися перш. у Львов. .зу.ти. Саме тут було покладено початок тому, що сучасники назвали ".зу.тською неволею". Через 20-25 рок.в п.сля появи .зу.т.в м.сто заборгувало .м 14 тис. черв.нц.в — величезну на той час суму. Росли в.дсотки, в.дсотки на в.дсотки, зростав борг, . м.сто так . не змогло його сплатити, аж поки 1773 р. орден був скасований буллою папи Климента XIV, а .зу.ти вигнан. з. Львова.
Будинок . 6. Ун.кальна пам'ятка В.дродження, одна з не багатьох у наш.й кра.н..
До к.нця 70-х рок.в XVI ст. на д.лянц., яку нин. займа. будинок, стояли дв. кам'яниц..
У 1569 р. у Львов. оселився виноторговець Костянтин Корнякт, за походженням грек .з Кр.ту. При.хав в.н з Молдав.., де був боярином . кер.вником митно. служби, а також торгував вином. Причину його пере.зду до Львова не з’ясовано — можливо, нею стало внутр.шньопол.тичне становище Молдав... Хай там як було, але жаданого спокою Корнякт у Львов. не знайшов.
У т. часи вза.мов.дносини з Туреччиною . Кримом були для Польщ. питанням життя . смерт.. К. Корнякт з його пол.тичною . економ.чною ерудиц..ю, знанням сх.дних мов, зв'язками . знайомствами на Сход. був просто необх.дною людиною. В.н став особистим секретарем короля Сиг.змунда II Августа . на цьому посту наст.льки прислужився Польщ., що король у 1571 р. дарував йому дворянство. Б 1576 р. .нший король, Стефан Батор.й, це дворянство п.дтвердив . спец.альним декретом дозволив Корнякту спорудити на Ринку будинок з ш.стьма в.кнами.
Корнякт купив два вищезгаданих будинки, наказав знести .х . на цьому м.сц. спорудити новий будинок. Це зробив арх.тектор Петро з Барбони у 1580р.
Будинок вийшов гарний, з пишним багатоколонним порталом, який доходив до середини тепер.шнього тротуару. Справжньою окрасою будинку . чудове подв.р'я, так зване .тал.йське, або Венец.анське, .дине у наш.й кра.н.. Будинок з под.бним подв.р'ям, але збудований у 1888 р. в Л.вад.., в Криму, — це колишн.й царський палац.
Перше, що вража. у ньому, — сувора сп.врозм.рн.сть ус.х деталей, як . на фасад.. Подв.р'я замкнене по периметру трьома рядами лодж.й. Можна стверджувати, що ця буд.вля . вт.ленням основно. .де. В.дродження — в центр. св.ту сто.ть людина. Подв. р'я було м.сцем в.дпочинку. Гам.р торгово. площ. сюди не долинав — тиша, спок.й...
Але Корнякт, дарма що став шляхтичем . був одружений з. шляхтянкою Дз.душицькою, торг.вл. вином не кинув. Над вх.дними дверима вис.ла г.лка ялини, сво.р.дна вив.ска винарн., яка розм.щувалася у залах першого поверху. Пускали сюди т.льки людей з товстими гаманцями. . при.мно було в морозяний зимовий веч.р посид.ти б.ля палаючого кам.на, у веселому товариств. за кухлем гарячого вина з цукром . прянощами.
Зал осв.тлювався ол.йними св.тильниками. . дос. ще збереглися забит. в стелю к.льця, на яких вони вис.ли. У просторих пивницях збер.галося вино. Нагору його подавали л.фтом.
Незважаючи на численн. п.зн.ш. перебудови будинку, дос. .снують деяк. фрагменти з XVI ст. Збереглася Готична зала — .дина у Львов. пам'ятка св.тсько. готики, старша в.д будинку загалом. На третьому поверс. збереглися стел. з поперечними балками, характерн. для льв.вського буд.вництва XVI ст.
К. Корнякт помер у 1603 р. Його нащадки досить швидко пустили багату спадщину за в.тром. Будинок у 1623 р. був проданий монахам-кармел.там. У 1642 р. його купив магнат Лн Собеський, п.сля смерт. якого в 1647 р. будинок успадкував його син Лн. У 1674 р. Лн Собеський став королем Польщ., а кам'яниця отримала назву Корол.всько., .. прим.щення здавали в оренду рем.сникам. У фл.гел. мешкав особистий ювел.р короля. Колишня винарня стала кордегард..ю — прим.щенням караулу.
Уже тод. в арх.тектуру будинку почали вносити певн. зм.ни. Б 1678 р. було споруджено аттик з. статуями короля та шести лицар.в.
Наприк.нц. XIX ст. будинок належав К. Пон.нському, який мешкав на третьому поверс.. В.н ретельно стежив за станом корол.вських зал, абсолютно не звертаючи уваги на подв.р'я. Як це видно на фотограф.. того часу, б.льша частина його була забудована безл.ччю р.зних ком.рчин, оренда яких давала чималий прибуток. Лодж.. були частково замурован., частково засклен.. Б оренду здавали також прим.щення першого поверху. Так, у Готичн.й зал. м.стився магазин посуду Р. Квеста.
П.сля смерт. К. Пон.нського в 1906 р. будинок перейшов до княз.в Пюбомирських, у яких 1908 р. його викупило м.сто з метою влаштування тут музе��. Але спочатку взялися впорядкувати подв.р'я. При цьому вивезли 100 воз.в буд.вельного та .ншого см.ття. Остаточно дв.р було в.дреставровано в 30-х роках XX ст. арх.тектором Л. .юрковичем.
Музей в.дкрився 12 вересня 1908 р., у 225-ту р.чницю розгрому Лном III Собеським турк.в п.д В.днем, . д.став назву "Нац.ональний музей .мен. Лна II.". З самого початку музей мав ч.тко визначене пол.тичне спрямування, чого н.хто не приховував.
Музей .мен. Яна III з.брав значн. колекц.. збро., живопису, нум.зматики. Але, незважаючи на це, в.в в.н жалюг.дне .снування. Весь штат музе�� — директор, охоронець фонд.в . сторож (в.н же опалювач . прибиральник). 5000 злотих — р.чний бюджет музе�� (господарськ. витрати, платня персоналов., закуп.вля експонат.в та .н). Фонди поповнювались переважно за рахунок пожертв. Музей працював трич. на тиждень по чотири години на день.
У травн. 1940 р. у цьому прим.щенн. в.дкрився Льв.вський .сторичний музей. Його роботу перервала в.йна. П.д час окупац.. м.ста колекц.. музе�� були пограбован. г.тлер.вцями. Особливо постраждали зб.рки збро. та нум.зматики.
З самого початку, з 1908 р., музейна експозиц.я була побудована за принципом кунсткамери, тобто не в.дображала .сторичний процес, а експонувала р.зного роду раритети. Зараз музей висв.тлю. .стор.ю зах.дних областей Укра.ни в.д найдавн.ших час.в до сьогодення. Це другий за розм.ром музей такого типу в Укра.н..
Великою популярн.стю користу.ться .тал.йське подв.р'я. Тут зн.малися к.ноф.льми, в останн. роки традиц.йними стали концерти, як. проводить Льв.вська консерватор.я, а також театральн. вистави. Резонанс тут чудовий, . старовинна класична музика у по.днанн. з арх.тектурою В.дродження створю. у слухач.в . глядач.в неповторний настр.й.
Будинок . 8. У XVII ст. належав в.рменам Бернатовичам, одн.й з найбагатших льв.вських родин. У 1648 р. Аведик Бернатович заплатив Б. Хмельницькому викуп за Льв.в — 100 тис. черв.нц.в, частково гр.шми, частково товарами. У нагороду за це 1658 р. будинок було зв.льнено в.д в.йськових посто.в. У XIX ст. будинок був кап.тально перебудований, . в.д перв.сного вар.анту залишився лише цоколь. На фасад. рель.фи роботи уславленого скульптора Г. Красуцького.
З 1946 р. тут м.стився Льв.вський шаховий клуб, який виховав триразового чемп.она СРСР Л.Штейна, в.домих шах.ст.в М.Шуль, О.Б.лявського, О.Романишина. Зараз шаховий клуб д.став нове прим.щення, яке без переб.льшення можна назвати Палацом шах.в.
Будинок . 9. У 1376 р. Владислав Опольський, тод.шн.й правитель галицьких земель, в.ддав д.лянку, на як.й сто.ть будинок, католицьким арх..пископам. З того часу аж до 1939 р. д.лянка . будинки на н.й належали церкв.. Але не все йшло гладко. У XIV ст. Льв.в не дуже посп.шав в.ддавати д.лянку арх..пископу Бер-нарду, котрий до того вимагав ще й церковну десятину. Тод. розлючений прелат наклав на Льв.в .нтердикт — заборону виконання богослуж.нь . рел.г.йних обряд.в, а пот.м взагал. в.длучив м.сто в.д церкви. Льв.в'яни поскаржилися пап. римському, . той, не дом.гшись н.чого умовляннями, в.длучив в.д церкви арх..пископа Бернарда. .нтердикт . в.длучення зняв з. Львова арх..пископ Перемишльський Ер.к.
У будинку, який був тод. споруджений, зупинялися польськ. корол. та литовськ. княз.. Зараз важко сказати, коли в.н припинив .снування. В усякому раз. п.сля пожеж. 1527 р. на ц.й д.лянц. був поставлений новий, знесений 1634 р. за розпорядженням арх..пископа С. .роховського, а на його м.сц. поставлений той, що сто.ть зараз. Автором проекту був в.домий арх.тектор Ян Покорович. Будинок мав 68 к.мнат. Особливою пишн.стю вир.знялися спальня арх..пископа . зала, викладена золотавою цеглою . кахлями, спец.ально замовленими в .данську (так звана Фарфорова, або Золота, зала). Важко встановити, коли було знищене це оздоблення. Судячи з усього, це сталось у середин. XIX ст. П.д час останньо. реставрац.. будинку в 1988 р. були виявлен. залишки золотавого тинькування, яке, мабуть, було насл.дуванням под.бного у Золот.й зал..
Протягом стол.ть будинок служив помешканням польських корол.в. У 1673 р. в ньому помер король М.хал Корибут Вишневецький.
У серпн. 1724 р. великий коронний гетьман А. Сенявський в.ддавав свою дочку Соф.ю за С. Денгофа. Наречений влаштував у будинку великий прийом. На спец.альних щоглах гор.ло 600 смолоскип.в . 400 л.хтар.в. Дорога до будинку була позначена ш.стьма вишками, прикрашеними св.тильниками. З в.кон виставили чотири дощов. труби, з яких протягом години лилося угорське вино.
У 1844 р. будинок купив арх..пископ Ф. П.штек . передав його католицьк.й сем.нар... А сем.нар.я здавала будинок в оренду. Було добудовано четвертий поверх, щоб винаймати його п.д помешкання. Але переважно будинок винаймали друкарн.. У 1909— 1914 рр. тут м.стилися Чиновницьке казино . водночас — клуб англ.йц.в, що мешкали у Львов. — "Англ.йське коло". Б 1912р. тут в.дбулися перш. збори Товариства укра.нських есперантист.в у Львов..
З 1957 р. у цьому будинку розм.щу.ться м.ська б.бл.отека для молод. та юнацтва.
Будинок . 10. У сучасному вигляд. споруджений на м.сц. кам'яниць Шимонович.всько. та Торосевич.всько. в.д Ринку, трьох будинк.в з боку вул. Русько. . двох — вул. .. Федорова. На портал. з вул. .. Федорова збереглася дата " 1695". Автором проекту був арх.тектор Ян де В.тте (1763 р.). Буд.вельн. роботи вели Б. Мере-тин, М. Урбан.к та С. Фес.н.ер.
Будинок ма. декоративний нар.жник з в.йськовою арматурою, який заважа. перехожим. Але... це опора будинку. Оформлення його виконав за проектом С. Фес.н.ера скульптор С. Костецький. Будинок тод. належав князям Любомирським.
Б одн.й .з вже згаданих кам'яниць жив на початку XVII ст. видатний льв.вський поет Шимон Шимонович. У 1772-1821 рр. тут жили австр.йськ. губернатори Галичини.
З 1895 р. будинок належав "Просв.т.", яка розм.стила тут низку сво.х орган.зац.й. З 1899 р. тут знаходилася книгарня Наукового товариства .м. Т.Г. Шевченка. ЗО червня 1941 р. з балкона будинку проголосили Акт в.дновлення Укра.нсько. держави. Сьогодн. частину прим.щень будинку займа. Музей мебл.в . фарфору.
Будинок . 12. Власником кам'яниц. в XVI ст. був м.щанин Юст .ляц, або .ляч. Йому належала Юст.ляц.вка — ф.льварок, а п.зн.ше хут.р по Стрийськ.й дороз.. Нин. на його м.сц. пролягла вулиця Хутор.вка.
Будинок . 13. Цей номер будинок д.став лише в 40-х роках XX ст., а до того це був 12а (тринадцять — нещасливе число!). Будинок — пам'ятка В.дродження, але дуже перебудований. Його першим власником був Ян Алембек, автор першого опису Львова (1618 р.). Член Ради, в.н активно виступав проти патриц.ату, захищав .нтереси м.сько. б.дноти, але п.сля того, як йому натякнули на можлив.сть санкц.й, в.н швидко зм.нив свою позиц.ю.
У друг.й половин. XVIII ст. будинком волод.ли брати С.нь. (по-.тал.йськи Signi). .м належав ма.ток п.д Львовом, який д.став назву Сигн.вки (нин. вулиця з ц..ю ж назвою). Брати С.нь. були дуже енерг.йними п.дпри.мцями . спец.ал.зувалися переважно на влаштуванн. вс.ляких розваг. У 1775 р. вони зажадали виключного права на влаштування м.ських бал.в. Але губернатор взагал. заборонив .м влаштовувати бали, бо вони часто зак.нчувалися б.йками. . якщо хтось з'являвся на вулиц. з синцем п.д оком, то говорили, що в.н "oberwat od trzech Signiow". Вони ж ввели у Львов. в моду триног. столики, як. теж називалися "с.нь.".
Будинок . 14. Кам'яниця Массар.вська, або Венец.анська. Назва п.шла в.д першого власника, далматинця Антон.о Массар.. В.н при.хав до Львова в друг.й половин. XVI ст., у 1583 р. прийняв м.ське громадянство, одружився з найбагатшою нареченою Львова . спорудив оцей будинок (точн.ше, перебудував старий). Перебудову зд.йснював видатний льв.вський арх.тектор П. Римлянин за участю П. Щасливого. Массар. виконував функц.. консула Венец.. у Львов.. Тому над вх.дними дверима — герб Венец.., крилатий лев. Дата "1600" на емблем. — дата реставрац.. будинку. Б XIX ст. будинок внасл.док перебудови (додан. четвертий поверх . одне в.кно по фасаду) втратив перв.сний вигляд.
Будинок . 18. Кам'яниця Гуттетер.вська. Найстар.ша на Ринку. Збудована в 1533 р. Характерна риса — наявн.сть великих зал.в. Тому маг.страт часто використовував цей будинок для р.зноман.тних бенкет.в . прийом.в. Кам'яниця перебудована у XVIII ст.
Б будинку знаходиться аптека. Бона .снувала вже у перш.й половин. XIX ст., називалася "П.д золотим оленем" . належала в.дом.й родин. Зенткевич.в, яка займалася аптекарською справою ще в XVI ст.
Будинок . 20. Кам'яниця Кайзер.вська, або Кральовська. Збудована в XVI ст. У друг.й половин. XVIII ст. вона належала Рабштинському старост. Б.льському. На замовлення його дружини Констанц.. П. Полейовський у 1776 р. створив проект перебудови, але зак.нчити .. не встиг.
Будинок впорядкував у 1779 р. арх.тектор Ф. Кульчицький. Скульптурне оздоблення виконав Ф. Олендзький близько 1786 р.
У друг.й половин. XIX ст. тут м.стилася крамниця М. Димета "П.д над..ю", де продавалися церковн. книги . одяг. У 1864 р. тут вперше у Львов. було продано "Кобзар" Т.Г. Шевченка.
Будинок . 21. Кам'яниця збудована у перш.й половин. XVII ст. З 1639 р. називалася кам'яницею Домбровського, в.д пр.звища власника А. Самб.р-Домбровського.
Будинок . 23. Кам'яниця Шольц-Вольфович.в. Збудована в 70-х роках XVI ст. у стил. н.мецького В.дродження. На роз. — скульптурна група "Хрещення .суса Христа". Фасади прикрашен. скульптурними масками, .нод. шаржованими. На Ринок виходять три в.кна — за законом, який не могло зламати нав.ть багатство купц.в Шольц-Вольфович.в, найзаможн.шо. родини Львова. Три в.кна — це б.чний фасад, а в.д пл. Катедрально. будинок займа. 2/3 довжини кварталу.
. було кому тут мешкати — Вольф Шольц мав 12 син.в . 12 дочок (в.д одн... дружини); 25 тис. черв.нц.в у дзв.нк.й монет. залишив в.н .м у спадщину, не враховуючи земель, будинк.в, крамниць, товар.в, рухомого майна.
Шольц-Вольфович. — одна з г.лок могутнього клану Шольц.в. Засновниками його були згаданий уже купець Вольф Шольц . його брати Лкуб та Ян. На Ринку Шольцам належало к.лька кам'яниць.
Будинок . 24. Споруджений у XVI ст. Належав Шольцам . називався Г.бльовським, а пот.м, коли Антон.о Массар. одержав його у в.но за дружиною, став зватися Массар.вським. В пам'ять про А. Массар. в XX ст. на сходах було вм.щено зображення крилатого лева. У друг.й половин. XVII ст. будинок перейшов у власн.сть радника .ордона, шотландця за походженням (прийняв м.ське право 1665 р.). У 1707 р. тут трич. зупинявся рос.йський цар Петро ., коли при.жджав до Львова на переговори з польською шляхтою.
На початку XX ст. будинок був реконструйований: додали четвертий поверх, на аттику встановили барель.ф (автор 3. Курчинський). У 1946 р. будинок переданий .сторичному музе��. Нин. тут розм.щуються в.дд.ли археолог.. та .стор.. середньов.ччя.
Перебудови зм.нили внутр.шн.й вигляд будинку. Але за не багатьма фрагментами, як. залишилися на першому поверс., можна д.йти висновку, що в.н був дуже гарним. У пивниц. збереглися залишки г.покауста.
Будинок . 25. Кам'яниця Якубшольц.вська, споруджена у друг.й половин. XVI ст., належала Якубу Шольцу. Дв.р мав арки, над якими нависали балкони (кам'ян. консол. втрачен. у 2000 р. п.д час перебудови). У 1759-1766 рр. будинок належав укра.нському граверу . друкарев. .. Филиповичу, авторов. перших укра.нських ексл.брис.в.
Будинок . 26. Кам'яниця Яншольц.вська. Збудована в друг.й половин. XVI ст. Була власн.стю Яна Шольца. Перебудована в 1743-1744 рр. Я. Лельовським.
Будинок . 27. Кам'яниця Фаурбах.вська. Збудована вроцлав'янином А. Фаурбахом у друг.й половин. XVI ст. тут мешкав С. Кушевич, польський .сторик . пол.тичний д.яч XVII ст., автор "Лист.в з. Львова", важливого джерела з .стор.. Хмельниччини 1648-1655рр.
Будинок . 28. Споруджений на початку XVII ст. льв.вським райцею, доктором медицини Павлом Дом.н.ком Гепнером, який оселився в ньому 1610 р. До нас будинок, споруджений на початку XVII ст., д.йшов у майже незм.неному вигляд., т.льки 1765 р. додали контрфорси. На фасад. вир.зьблен. латинськ. вислови морал.заторського зм.сту. У будинку, що стояв на цьому м.сц. ран.ше, пров.в н.ч перед стратою .ван П.дкова, один .з кер.вник.в запор.зького козацтва, молдавський господар, нац.ональний герой укра.нського . молдавського народ.в.
.ван П.дкова одержав таке пр.звисько на С.ч. за надзвичайну ф.зичну силу — в.н ламав руками п.дкови. Сучасники розпов.дали, що цей богатир натиском пальця заганяв цвях у дубову дошку. Але не лише сила була причиною його популярност.. .ван П.дкова не т.льки був козацьким вождем, а й об'.днав сили Запор.зько. С.ч. та Молдав.. у боротьб. проти турецько. навали. Туреччина пред'явила польському королев. Стефану Батор.ю ультиматум: голова П.дкови або в.йна. А Польща на той час перебувала у стан. в.йни з Рос..ю. . Стефан Батор.й, в.дстоюючи .нтереси польсько. шляхти, вир.шив не загострювати в.дносин з Туреччиною. Б Немиров. .вана П.дкову по-зрадницьки схопили, привезли до Львова . 16 червня 1578 р. стратили на пл. Ринок.
Очевидц. розпов.дають, що ешафот був застелений соломою. Коли П.дкова побачив це, в.н запитав: "Невже я не заслужив у Польщ. б.льшого?". Солому зам.нили килимом. Другий килим був простелений в.д дверей будинку до ешафоту, . по ньому .ван П.дкова п.шов у свою останню путь... П.сля страти льв.в'яни укра.нц. забрали його т.ло, засипали домовину б.лими трояндами . з великими почестями поховали у двор. Успенсько. церкви. За деякий час бойов. товариш. перевезли т.ло .вана П.дкови у Кан.в.
Польща дорого заплатила за смерть героя. Адже на п.вдн. зам.сть дружньо. Молдавсько. держави тепер був ворог, васал Туреччини. Це були в.дкрит. ворота для татарських наб.г.в. А через к.лька десятк.в рок.в — у XVII ст. — Молдав.я стала плацдармом для наступу Туреччини на Польщу й Укра.ну.
Будинок . 29. . будинки, перед якими мимовол. схиля.ш голову, бо це пам'ятники .стор.. Укра.ни — нер.дко траг.чно., але завжди велично..
Д.лянка, на як.й сто.ть будинок, склалася з двох д.лянок. Одну з них займала кам'яниця патриц..в Камп.ан.в, другу — будинок С. Дибовицького. З 1765 р. обидв. д.лянки належали комендантов. Львова Ф. Коритовському. В.н купив землю, але на буд.вництво ново. осел. не мав грошей. Прибутки коменданта Львова у зубож.л.й на той час Польщ. були дуже малими.
У 1768 р. на Правобережж. спалахнув могутн.й народний рух — Кол..вщина. Повстання було жорстоко придушене, 400 полонених гайдамак.в прислали на страту до Львова. Страту повинен був провести Ф. Коритовський, який розсудив, що стратити 400 людей завжди можна встигнути. Таж 400 м.цних чолов.к.в — це безплатна робоча сила, хай працюють. . засуджен. до страти звели чудовий будинок. Зак.нчений в.н був у 1770 р. П.сля цього гайдамак.в стратили: частину — у Львов., на гор. Страт, а частину — по м.стечках Галичини, п.сля жорстоких катувань. Ц.каво, що 1769 р. Ф. Коритовський очолив оборону м.ста в.д барських конфедерат.в, проти яких боролися за р.к перед тим гайдамаки. .сторичний парадокс!
У 1803 р. будинок став власн.стю швейцарця Д. Андр.олл.. У 1825 р. в.н в.дкрив у двор. першу у Львов. кондитерську. У 1850 р. тут, у крамниц. А. Федоровського продавалися поштов. марки, оск.льки поштових в.дд.лень у м.ст. ще не було. А поштов. марки тод. були новиною.
Будинок ма. прох.д з Ринку на вул. Театральну — пасаж. Тому . вживалася назва "Пасаж Андр.олл.". Мабуть, в.н виник на м.сц. про.зду м.ж кам'яницями Дибович.вською . Цетнер.вською (нин. вул. Театральна, 10), який .снував ще в 1718р.
Будинок . ЗО. Споруджений у 1772 р. заступником судд. А. Добруцьким на м.сц. кам'яниц. XVI ст. А та належала Я кубу Регул. й називалася Регул.нською. П.зн.ше власницями стали його дочки ("Якубусовята"), . кам'яниця стала називатися Якубус.вською.
У друг.й чверт. XVII ст. тут мешкала Ядв.шка Лушковська, дочка зб.дн.лого купця. У 1634 р. до Львова при.хав король Бладислав IV База. Про.жджаючи через Ринок, в.н побачив у в.кн. Ядв.шку — . закохався на все життя. Король забрав красуню-льв.в'янку до Варшави . оселив у сво.му палац., .хн.й син Костянтин д.став пр.звище батька — База.
Кохання короля викликало подив . обурення у вищих колах. Н.хто не м.г припустити, що тут мають м.сце глибок. людськ. почуття. Н., тут щось не те! Папський нунц.й . арх..пископ Гн.зненський вважали, що Ядв.шка Лушковська причарувала короля, . намагалися "вил.кувати" кохання святою водою . аскетизмом. Але ц. засоби не допомогли. . тод. було вир.шено вдатися до б.льш р.шучих заход.в — одружити короля. . 1637 р. в.н змушений був одружитися з австр.йською принцесою Цецил..ю Ренатою, особою дуже серйозною . побожною. Шлюб влаштовував ус.х, кр.м Владислава.
П.д час шлюбних урочистостей у Варшав. у двор. корол.вського замку було влаштовано цькування зв.р.в, перегони. Поко. Ядв.шки знаходилися на другому поверс., якраз над спальнею королеви. Ядв.шка дивилася на змагання . весело см.ялася. Королева поц.кавилася, хто ця особа, .й негайно пояснили — . з подробицями. На вимогу королеви Ядв.шку переселили до Уяздовського палацу. Але оск.льки цей зах.д н.чого не дав, то корол.вську фаворитку вир.шено було видати зам.ж. . видали — за шляхтича Яна Биписького, який д.став Мерецьке староство у Питв., неподал.к в.д Тракая. У цих м.сцях — чудове полювання, а король був пристрасним мисливцем . часто .здив у Мереч, де жив по к.лька м.сяц.в...
Король овдов.в, одружився вдруге, але сво. кохання не зрадив. На руках у Ядв.шки в.н . помер у Мереч. в кв.тн. 1648 р.
Вона залишилася на самот., оточена загальною ненавистю, . подальша доля льв.всько. красун. нев.дома.
Б 1892-1900 рр. в будинку м.стилося Пол.техн.чне товариство . редакц.я його журналу "Часоп.смо техн.чне".
На початку XX ст. тут знаходився магазин рукавичок Яка Ц.рока. Вх.д вказував лицар натурально. величини. В.н стояв у склян.й шаф., був одягнений у п.в-обладунок, лосини, шолом з чорним пером, у руц. тримав шпагу. Н.чого не скажеш, у Львов. вм.ли робити рекламу.
У 30-х роках XX ст. будинок належав А. Бачевському, гор.лчаному фабрикантов., одному з найбагатших людей Львова.
Будинок . 31. Кам'яниця Мазанч.вська. Збудована в XVI ст. Наприк.нц. XIX ст. вона перейшла у власн.сть Бачевських — найб.льших у Львов. виробник.в гор.лки. Будинок впада. у в.ч. сво.м незвичним виглядом. А д.став в.н його п.сля реставрац.. 1923 р., зд.йснено. арх.тектором Б. В.ктором . скульптором 3. Курчинським у стил. стил.зовано-декоративного модерну.
Будинок . 32. На д.лянц., яку займав будинок у XVII — перш.й половин. XVIII ст., стояло с.м кам'яниць — чотири в.д Ринку . три — в.д вул. Шевсько.. У друг.й половин. XVIII — перших роках XIX ст. на .хньому м.сц. спорудили два нових будинки (перший в.д Ринку, а другий в.д сучасно. вулиц. Шевсько.), як. наприк.нц. XIX ст. перейшли у власн.сть родини Ц.ппер.в. У будинку, зведеному на .хн. замовлення у 1912 р. (проект .. Жиховича та М. Пужецького), розм.стився перший у Львов. ун.вермаг— "будинок Ц.ппер.в". У 70-х роках XX ст. будинок був .рунтовно перероблений, але ун.вермаг . тут . зараз.
Будинок . 33. Кам'яницею на початку 30-х рок.в XVII ст. волод.в м.щанин Лончич, аз 1637 р. — аптекар Ян К.льян.ста, тому вона . називалася К.льян.щинською. Сучасного (або майже сучасного) вигляду будинок набув у перш.й половин. XVIII ст., коли був перебудований за проектом уславленого арх.тектора Б. Меретина. Перебудовувався . п.зн.ше, у XX ст, Наприклад, у 1910 р. вх.дн. двер. були розташован. не там, де зараз, а майже на роз., на м.сц. нин.шнього в.кна.
З давн.х-давен перший поверх використовувався для кав'ярн.. П.сля чергово. реконструкц.. кав'ярня мала назву "На Ринку". Зараз тут ресторан "Ольмар" з входом .з вул. Крак.всько.. Але заклад ма. неоф.ц.йну назву — "Кентавр", оск.льки б.чну ст.ну, в.д вул. Крак.всько., прикраша. зображення кентавра з пивним кухлем у руц..
Будинок . 36. Споруджений у
1778-1781 рр. арх.тектором П.-Д. Г.бо на м.сц. кам'яниц. XVII ст. Наприк.нц. XVIII ст. тут мешкав князь Юзеф Понятовський (1763-1813), видатний польський пол.тичний . в.йськовий д.яч, маршал Наполеона ., нац.ональний герой Польщ.. З початку XX ст. тут м.стилася крамниця "Народно. торг.вл.", укра.нського Крайового споживчого союзу, заснованого Б. Наг.рним у 1883 р.
Будинок . 38. Кам'яниця В.льчк.вська, зведена у XVII ст. К.лька рок.в тому будинок об'.днали з будинком . 37 . створили оглядовий зал Будинку моделей. П.д час реставрац.. в п.двалах були в.дкрит. чудов. розписи. Над дверима з'явилася емблема цеху кравц.в — ножиц..
Будинок . 39. Кам'яниця Толлочк.вська. Була споруджена у XVII ст. У 1656-1657 та 1660-1663 рр. тут знаходився корол.вський монетний дв.р. У 1783 р. у будинку мешкав видатний укра.нський художник С. Стро.нський.
Будинок . 40. Кам'яниця Зухорович.вська, споруджена у XVII ст. У друг.й половин. XVIII ст. належала монастирю св. Онуфр.я. У 1773 р. на замовлення члена Ставроп.г.. корол.вського поштмейстера Антона Дейми була перебудована . прикрашена ф.гурами атлант.в.
Будинок . 41. Кам'яниця Гренц.вська, або Карв.вська. Б ХV..-ХV... ст. тут м.стилася господа одного з найбагатших у Львов. цех.в — ювел.р.в. Наприк.нц. XIX ст. будинок належав в.рменськ.й родин. Варонч.в. Тут мешкав в.домий льв.вський скульптор Т.Баронч.
Будинок . 45. Споруджений у 1803 р. шляхом з'.днання кам'яниць Кудлич.всько. . "П.д оленем", збудованих на початкуXVII ст. Тому в.н . ма. ш.сть в.кон по фасаду, хоча шляхт. не належав.
На початку XX ст. тут м.стилася фабрика ф.рми "Фред.р.к Шубут . К°" — .дина на той час у Галичин. фабрика св.чок та воскових вироб.в. Бона випускала воскову пасту для натирання п.длоги (п'ять кольор.в!). Ф.рма була заснована 1789 р. У 1851 р. .. зобов'язали постачати м.сту св.чки для осв.тлення вулиць. Торгувала вона також ча.м, кавою, какао, ромом, французьким та угорським коньяком. Сво.р.дною рекламою .й служила ф.гура китайця, який стояв у в.трин..
У 30-х роках XX ст. тут був ресторан М.Л.Атласа. Його рекламою служила книжечка з дружн.ми шаржами на основний контингент в.дв.дувач.в — художник.в . поет.в, з додатком ущипливого чотирив.рша, м.стила вона також досить ц.кав. правила для гостей (наприклад, "кл..нт, який розплатиться гот.вкою, д.ста. 100 % знижки").

− Львівська галерея мистецтв

Льв.вська галерея мистецтв

Адреса: вул. Стефаника, 3
Тел.: +38 (0322) 74-40-47
Час роботи (з 10:00 до 17:00 ; з 12:00 до 17:00 (в нед.лю); вих.дний Понед.лок)

музе��" hspace="0" width="106" height="141" align="i" /> музе�� " hspace="0" width="160" height="120" align="i" />

Один з пров.дних музе.в Укра.ни „Льв.вська галерея мистецтв” було в.дкрито в 1907 роц. як музей зах.дно-.вропейського мистецтва Х.Х-ХХ ст. Його колекц.я нарахову. понад 55 тисяч твор.в образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва .вропейських та в.тчизняних майстр.в. Музей волод.. найбагатшою в наш.й держав. зб.ркою твор.в польського та австр.йського малярства, дерев’яно. скульптури, великою колекц..ю укра.нського портрета XVI-XVIII ст.
Основний корпус галере. розташований у будинку на вул.Стефаника,3, збудованому арх.тектором Ф.Покутинським у 1872-1874 рр. Добудова зд.йснена у 1957-1960 рр.
Поруч, по вулиц. Коперн.ка,15, у палац. Потоцького представлена експозиц.я зах.дно-.вропейського мистецтва XIV-XVIIIст.
Експозиц.йн. розд.ли: .вропейське мистецтво XIV-XVIII ст.: мистецтво .тал.., Н.меччини, Фландр.., Голланд.., .спан.., Центрально. .вропи, Франц.., Польщ.; .вропейське мистецтво Х.Х-ХХ ст.

В пер.од п.сля .. св.тово. в.йни в.дкрито нов. ф.л.али:

Каплиця Бо.м.в

Адреса: Льв.в, пл. Катедральна (за Катедральним костелом)
Час роботи (з Кв.тня по Листопад, з 11:00 до 17:00)

С.мейна усипальниця купця Георг.я Бо.ма . його родини. Пам’ятка арх.тектури поч. XVII ст. Ун.кальний пам’ятник, р.зьба з каменю. Каплиця декорована р.зьбленням на б.лому камен., що в.дтворю. .стор.ю страждань Христа. В.нча. каплицю купол з ф.гурою сидячого Христа в Гетсиманському саду. З 1970-х рок.в взятий п.д охорону ЮНЕСКО.

Музей Русалка Дн.строва

Адреса: вул. Коперн.ка, 40
Тел.: +38 (0322) 72-47-96
Час роботи (з 10:00 до 17:00, вих.дний Понед.лок)

Розм.щений в пам'ятц. арх.тектури XVIII ст. - Святодуховськ.й башт.. Експозиц.я знайомить з ориг.налом альманаху «Русалка Дн.строва», передумовами створення книги, .стор..ю .. видання.

Музей мистецтва давньо. укра.нсько. книги

Адреса: Льв.в, вул. Коперн.ка, 15а (через ворота палацу Потоцького), 15а
Тел.: +38 (0322) 72-25-36
Час роботи (взимку з 10:00 до 16:00; л.том з 11:00 до 17:00; вих.дний Понед.лок)

В.дкритий в 1997 р. Експозиц.я музе�� представля. укра.нськ. стародруки – твори укра.нських середньов.чних видавц.в, друкар.в та гравер.в. Представлено зразки давньоукра.нсько. книги (стародрук.в) починаючи з XVII ст. Один .з зал.в в.дтворю. атмосферу середньов.чно. друкарн.. Виставковий зал музе�� використову.ться для орган.зац.. виставок книгознавчого, мистецького та л.тературно-мемор.ального характеру.

Музей найдавн.ших пам’яток Львова

Адреса: вул. Ужгородська, 1
Тел.: +38 (0322) 72-28-86
Час роботи (з 10:00 до 17:00, вих.дний - понед.лок)

Розм.щений у храм. Св. .вана Хрестителя XIII – XV ст. У XVI – XVII ст. Багато раз.в перебудовувався. Стил.заторська реставрац.я в неоготичному стил. (арх. Ю.Захар..вич) виконана у 1887 роц..
Зм.нна експозиц.я музе�� присвячена мистецьким творам, сакральним рел.кв.ям, .сторичним документам, археолог.чним знах.дкам, як. розпов.дають про найдавн.ший пер.од у житт. м.ста.

Музей сакрально. барокково. скульптури

Адреса: пл. Митна, 2
Тел.: +38 (0322) 75-69-66
Час роботи (з 10:00 до 17:00, з 12:00 до 17:00 (нед.ля), вих.дний - понед.лок)

В.дкритий у 1996 роц. у колишньому костел. кларисок, збудованому у 1605-1607 р., фресков. розписи виконано у 1670 р. В експозиц.. 32 експонати, що представляють творч.сть в.домого льв.вського скульптура XVII ст. .оана Георг.я П.нзеля. У к.нц. 1750-х рок.в в.н створив ансамбль скульптур на собор. Св. Юра у Львов., працював у Льв.вському костел. Св. Мартина, у Монастириськах на Терноп.льщин.. П.нзель створив льв.вську школу бароково. скульптури (близько 40 майстр.в).

Мемор.альний музей-майстерня Т. Бриж (Льв.в, вул.Мартовича,5)

Музей-запов.дник „Олеський замок” (смт.Олесько)

Музей-запов.дник „Золоч.вський замок” (м. Золоч.в)

Музей-запов.дник „П.дгорецький замок” (Брод.вський р-н, с.П.дг.рц.)

Музей „П’ятничанська вежа” (Жидач.вський р-н, с.П’ятничани)

Музей-садиба Марк.яна Шашкевича (Золоч.вський р-н, с.П.длисся)

Музей-мемор.ал гетьмана Укра.ни ..Виговського (Жидач.вський р-н, с.Руда)

Жовк.вський замок (м.Жовква).